Салют беззаконню: чи захистить Податковий кодекс малий та середній бізнес?

06/12/2010 Новини і Публікації

Не встиг на Майдані відгриміти переможний салют, як наметове містечко було розгромлене. Тим не менш, ВРУ ухвалила податковий кодекс з врахуванням всіх поправок Президента України. Правки на 25 сторінках біли підготовлені протягом 5 днів – саме стільки часу пройшло з моменту передачі Податкового кодексу Президенту до прийняття закону. За ці дні чиновники встигли «глибоко та прискорено» опрацювати документ в 500 сторінок – як і просили. Складається враження, що поправки підготували заздалегідь, а вето було спланованою акцією покращення іміджу влади, хоча розгром Майдану звів всі зусилля нанівець.

Що ж змінилося в Податковому кодексі? В ухваленій редакції відсутні норми, що регулюють спрощену систему оподаткування. Іншими словами – для юридичних та фізичних осіб-підприємців залишили єдиний податок, ставки і граничний об’єм виручки. Єдиний податок сплачується в розмірі 6 і 10 % для юридичних осіб. Крім того, окремо стягується єдиний внесок до на соціальне страхування.

Разом з тим, згідно п.139.1.12 НК без змін залишилася заборона на включення до складу валових витрат, сплачених фіз. особі-підприємцю, що знаходиться на спрощеній системі оподаткування, в зв’язку з придбанням товарів, робіт та послуг. Це призведе до того, що підприємствам на загальній системі оподаткування буде невигідно працювати з фіз. особами: адже сплачувати їх товари та послуги підприємство зможе лише з власного прибутку. Це значно знизить прибутки малого бізнесу, так як частиш за все саме дрібні підприємці є фізичними особами. Вихід з цієї ситуації – вести бізнес з такими ж єдинщиками –фіз. особами чи юридичними особами, що обмежує коло контрагентів.

Здавалось би, для розвитку підприємництва передбачені 5-річні податкові канікули. Про це, як про манну небесну, стверджують на всі лади і Бродський, і Чечетов і Хомутинник.  Але всі ці пани, м’яко кажучи, хитрують. Ставку 0% зможуть застосувати підприємства, що потрапляють під певні критерії, а саме:

1.      Чисельність працюючих складає не більше 20 осіб.

2.      Розмір заробітної платні не може бути меншим за 2 мінімальні заробітні платні, встановлених законодавством з розрахунку на одного працівника.

3.      Більше ніж 20 видів діяльності не потрапляють під нульову ставку: серед них операції з нерухомим майном ,охоронна діяльність, гуртова торгівля і посередницькі операції в гуртовій торгівлі, діяльність у сфері бухгалтерського обліку і так далі.

Впевнена що в товстому томі Податкового кодексу ще знайдеться чимало підводних каменів і держава ними обов’язково скористається, щоб втопити не один суб’єкт підприємницької діяльності. Податковий кодекс створює лише видимість стимулювання розвитку малого і середнього підприємництва. На ділі ми добилися одного – гам дозволили ще деякий час виживати на попередніх умовах, лавіруючи між поборами, кон’юнктурою ринку, низькою купівельною спроможністю споживачів і монополіями.

Вільне підприємництво, тим більше субсидування – нонсенс в державі, де економічні інтереси влади полягають, перш за все, в захисті власного бізнесу і олігархічних кланів. Адже той, хто встановлює правила гри, ніколи не програє. Що ж залишається сотням тисяч українських бізнесменів – від продавців на ринках до власників підприємств? Готуватися до боротьби. Багато ЗМІ стверджують ,що це боротьба людей, незгодних сплачувати податки державі. Ні. Це боротьба людей, котрі захищають свою справу, свої досягнення, свої сили вкладені в багаторічну роботу. Ми хочемо платити податки державі, яке зацікавлене в конкурентному ринку, в підвищені добробуту громадян, в розвитку соціальної сфери. Замість цього нам знову кидають кістку, сподіваючись, що ми розбіжимось, махаючи хвостом. А якщо це не відбувається – застосовують палицю. В такій державі можна тільки виживати. І ми докладемо до цього всі зусилля, тому що іншого виходу в нас немає.

Будагова Тетяна Євгенівна, аудитор, фахівець з фінансів

Голова Наглядової Ради ВГО «Громадянський рух Олега Рябоконя»