План Рябоконя: «Повернемо країну громадянам!»

28/01/2009 Новини і Публікації

Кандидат у Президенти України Олег Рябоконь повідомляє про початок реалізації Нового курсу України. Нинішня влада не здатна змінитися зсередини й не запропонує громадянам України ніяких змін.
Новий курс полягає в тому, щоб забезпечити контроль громадян над владою. Українські громадяни абсолютно дарма очікують появи якихось особливих чиновників, які змінять ситуацію «зверху». Ніде у світі, у жодній країні чиновники не будуть контролювати самі себе.

«Моя мета – почати процес необоротних змін у країні «знизу», – заявив Олег Рябоконь. – Тільки громадянський рух «знизу» через самоорганізацію зможе приборкати владу. Нам не вдасться зробити це швидко й просто, але іншого шляху не існує. За наступне десятиліття я пропоную реалізувати стратегію, що виведе нашу країну з перманентної політико-економічної кризи».

Першим кроком повинно стати скликання Всенародних зборів, на яких громадяни закріплять своїми рішеннями реалізацію наміченого плану по встановленню контролю над владою, запустять процес очищення й легітимізації влади.

Підготовку до проведення Всенародних зборів необхідно почати вже сьогодні. Для цього я закликаю всі суспільні й політичні сили, які розділяють ідею побудови державної влади через громадянську самоорганізацію, об’єднатися й почати збір підписів громадян у підтримку зборів.

П’ять кроків, які ми пройдемо разом

Українська політико-економічна система повністю вичерпала себе й перебуває в конфлікті із суспільством. Зараз, дотримуючись законів самозбереження, ця система намагається остаточно закритися від впливу громадян і встановити максимально можливий контроль за все більш зменшеними ресурсами. У підсумку, громадяни будуть позбавлені доступу навіть до тих мінімальних послуг (медицина, освіта, інші галузі інфраструктури), якими ми усе ще користуємося сьогодні. Корупція стане значно дорожчою, тиск на бізнес зросте.

В Україні створена потужна система державної влади, що працює не на громадян, а на задоволення інтересів чиновників і їхнього найближчого оточення. Економічною основою цієї системи є розкрадання державного бюджету й корупція. Ідеальні умови для існування цієї моделі керування державою – відсутність будь-якого контролю з боку громадян і покарання за порушення закону. Чиновник покриває чиновника й у такий спосіб виникає «недоторкана каста».

Державна влада в Україні перетворилася в корпорацію, якою володіють кілька тисяч її учасників. Завдання будь-якої корпорації полягає в одержанні максимального прибутку при мінімальних витратах. При цьому, мінімальні витрати – це ми – громадяни України. Саме тому в нас у розваленому стані знаходяться армія, медицина, сільське господарство й будь-яка інша сфера життєдіяльності нашого суспільства, що вимагає державних витрат, саме тому в нас пенсії по шістсот гривень.

За правилами корпорації – система української державної влади стурбована тільки тим, як одержати вигоду зараз, і чиновники не замислюються про створення благ для майбутнього покоління.

Саме тому всі, хто пропонує вирішувати проблеми «зверху», діють відповідно до старої моделі, що себе повністю дискредитувала й показала свою нездатність побороти систему. Найважливішим індикатором ефективності державних інститутів є рівень довіри громадян. Зараз цей рівень катастрофічно низький. Виникає резонне питання: навіщо ж тоді громадяни утримують ці державні установи? Сьогоднішня влада в Україні – по суті нелегітимна, оскільки довіра до неї нижче 50-ти відсотків населення й, при цьому, «зверху» влада сама себе розпускати не збирається!

Історія України показала, що домогтися змін «зверху» – неможливо. Тому моя ціль – почати процес необоротних змін у країні «знизу». Тільки громадянський рух «знизу» через самоорганізацію зможе приборкати владу. Прийшов час повернути систему державної влади в Україні її справжнім власникам – громадянам. Державна влада повинна працювати на задоволення наших спільних інтересів, захищати нашу безпеку, створювати нормальні умови життя, інвестувати наші гроші у вигляді державного бюджету в те, що дозволить нам бути сильними й незалежними. За наступне десятиліття я пропоную зробити п’ять кроків для реалізації основної мети – поставити владу на служіння громадянам. Ця стратегія виведе нашу країну з перманентної політико-економічної кризи.

Перший крок – використання влади Президента України для передачі громадянам існуючих важелів контролю за владою й для захисту руху по нашій самоорганізації в рамках закону й мирним шляхом. Якщо ж влада все-таки простягне свого представника на пост президента, всупереч волі більшості наших громадян, тоді ми повинні скликати Всенародні збори, закріпити своїми рішеннями реалізацію наміченого плану по встановленню контролю за владою, запустити процес очищення й легітимізації влади.

Другий крок – введення нової моделі державного керування через САМООРГАНІЗАЦІЮ. Зміст цієї моделі полягає в тому, що партійна модель керування державою себе вичерпала, оскільки приводить до влади тимчасових правителів, які не мають навичок керування проектами й розпорядження великими фінансовими ресурсами. Нам потрібна нова форма організації суспільства на основі об’єднання громадян навколо спільних інтересів.

Усе починається з потреб людей у простих і очевидних речах – наявності тепла, світла, води у своєму будинку, безпеці під’їзду, зручності прибудинкової території. Спільної потреби у збутовій кооперації на селі, співтоваристві взаємодопомоги й так далі. І дуже важливо, що самоорганізація громадян починається на загальній території для рішення суспільно корисних і важливих завдань. Самоорганізація сама по собі є найефективнішою цивільною практикою. Самоорганізація громадян найбільш ефективна в рішенні місцевих проблем, які можна «пощупати».

Основними сферами для самоорганізації можна визначити – соціальні, професійні, галузеві й регіональні інтереси. Самоорганізовані співтовариства висунуть своїх представників для формування нових органів влади й делегують їм тільки ті повноваження, які дійсно необхідні для вирішення загальних завдань. Всі інші громадські взаємини повинні виключити державу як посередника. У державних органах влади будуть працювати винятково професіонали-керівники по сферах діяльності, які будуть мати відповідну освіту й професійний досвід. У будь-який момент громадяни зможуть оголосити вотум недовіри керівникові того чи іншого органа місцевої або загальнодержавної влади, після чого повинен бути призначений або вибраний новий керівник.

Більшість питань, які сьогодні влада намагається контролювати через «дозволи й ліцензії», що призводить до катастрофічного росту корупції, будуть вирішуватися саморегулюючими організаціями й професійними союзами на основі громадянсько-правових інструментів.

Третій крок – проведення масової комп’ютеризації й інтернетифікації країни. Інтернет швидко, дешево й, головне, надійно вирішить завдання по встановленню ефективного контролю за діяльністю державних органів, місцевими й державними бюджетами, кожним чиновником. Через Інтернет ми будемо мати можливість зняти будь-якого чиновника, закрити будь-який орган влади, як тільки рівень довіри до них опускається нижче 50-ти відсотків.

Четвертий крок – заміна існуючої системи оподаткування. Зараз в Україні держава не почуває жодних зобов’язань перед своїми замовниками – громадянами, оскільки загублено важливий механізм контролю за владою з боку громадян – грошове утримання влади. Адже, насправді, ми – громадяни-платники податків – і є справжніми роботодавцями для чиновників: утримуємо їхній транспорт, помічників, опалюємо їхні приміщення. Однак ми навіть не знаємо, скільки ми за все це платимо, оскільки наші податки вилучаються ще до того, як попадають у наші руки. Сьогодні платниками більшості податків виступають організації й корпорації. Цю практику потрібно змінити. Платником податків повинен бути винятково громадянин, і ми повинні строго запитувати із чиновників за кожну копійку, що вони витрачають за наш рахунок. Наше відношення до бюджету країни нічим не повинне відрізнятися від відношення до бюджету родини.

При цьому, повинне бути надане автономне право територіальним громадам приймати рішення: скільки податків повинно бути сплачено громадянами даної громади на місцеві потреби, куди витратити гроші, і які витрати з місцевого бюджету повинні бути першочерговими.

П’ятий крок – прийняття нової Конституції й закріплення нової моделі організації нашої держави, коли ми будемо готові «знизу» сформулювати своє бачення.

Це й буде означати закінчення формування цивільного суспільства, що замінить порочну систему влади, яка існує сьогодні. Тоді громадяни з повною відповідальністю зможуть сказати, що ми – хазяї своєї країни.

Роль глави держави полягає в тому, щоб забезпечити законність і мирний характер процесу самоорганізації, не дати системі зруйнувати його. Коли я стану Президентом України, процес самоорганізації одержить повну підтримку з боку глави держави.

Чому в нас вийде? Тому, що наш шлях – знизу. Він заснований на інтересах людей і споконвічно перебуває під нашим повним контролем.