Олег Рябоконь: політики себе дискредитували, повернемо країну громадянам! (Програмне інтерв`ю “АМІ”)

22/10/2009 Новини і Публікації

– Олегу Васильовичу, ви перший кандидат, який подав документи до ЦВК для реєстрації кандидатом у Президенти України. Які причини спонукали вас, цілком успішного і відомого юриста, зайнятися політикою? Адже сьогодні абсолютна більшість громадян України впевнені, що політика – це брудна справа, політики – пустопорожні базіки, а майбутні президентські вибори – це лише шоу, яке ніяк не вплине на життя людей.

– З одного боку, наші люди весь час говорять про безвихідь, про вибір «найменшого зла», про відсутність нових облич у політиці. З іншого боку, я розумів, що мій крок може бути розцінений згідно із загальноприйнятим поглядом на політику – бруд, хвастощі, жага слави і грошей. Мене це не злякало і не зупинило, тому що я один з тих, хто вважає, що українська система влади прогнила, і настав час, коли усі, кому не байдуже наше майбутнє, мають відкрито заявити про це. Я відповів на виклик людей і готовий показати нову українську політику, спрямовану на служіння людям. Ось саме тому я і став кандидатом в президенти, щоб не давати порожніх обіцянок, а звернути увагу на глибинні проблеми нашого суспільства, де кожен з нас повинен особисто взяти участь у будівництві нашої країни.

Існуюча влада, дотримуючись законів самозбереження, хоче бачити президента – внутрішнього арбітра між можновладцями з розподілу ресурсу, що весь час зменшується. Це позбавить громадян доступу навіть до тих мінімальним послуг (медицина, освіта, ЖКГ), якими ми усе ще користуємося сьогодні. Корупція стане значно дорожчою, тиск на бізнес зросте.

Я стверджую: нинішня система влади не пропонує громадянам обирати Президента України. По суті, громадянам дають можливість обрати «головного директора» для підтримки порочної системи.

Ми  пропонуємо новий порядок денний. Ми не хочемо «рулити» цією порочною системою, ставати її частиною або навіть очолити  її. Ми хочемо взагалі позбутися  її. Наші цілі знаходяться поза цією порочною системою влади.

– Поясніть, хто такі «ми», від чийого імені ви виступаєте?

– Ми – громадяни України. Моя команда, й усі, хто до нас приєднуються. Ми – не політична партія, ми – звичайні люди, чиєю працею створені усі багатства нашої країни. Ми стверджуємо: політики дискредитували себе! Ми повернемо країну громадянам! Ми впевнені: влада президента потрібна для того, щоб об’єднати тих людей, які хочуть і не бояться перемогти порочну систему. Ми знаємо: влада президента потрібна, щоб допомогти створити інструменти, за допомогою яких громадяни самі доб’ються змін.

Погляньте: в Україні людина й кроку зробити  не може без влади. Влада «влазить»  скрізь і всюди, щойно ви починаєте  діяти. Тільки-но ви збираєтесь щось зробити, з’ясовується, що існує безліч правил, які виконати просто неможливо. Ви завжди будете «винні» перед владою, тому що влада «завжди права». В цьому і є суть системи тотального контролю і впливу, що склалася в Україні. Ця система стосується усіх без винятку. Ця система розбещує: навіщо бути корисним людям – вчитися, працювати, намагатися стати найкращим у своїй справі, якщо можна просто завести потрібні зв’язки, стати начальником й жити приспівуючи? Замість того, щоб отримувати блага, як результат своєї праці, багато хто намагаються «вбудуватися» в систему, докладаючи до цього неабияких зусиль.

– Усі інші кандидати в Президенти України теж щосили критикують нинішню владу, навіть ті, хто сам зараз у цій владі. В чому відмінність вашої позиції від позицій інших кандидатів?

– Критикувати – не означає змінювати. Ми йдемо на вибори з пропозицією  конкретних кроків, які змінять владу в країні. Впродовж останніх років ми неодноразово бачили: то одні, то інші політики приходили до влади і обіцяли навести порядок. І завжди їм нібито чогось не вистачало для наведення порядку: комусь – повноважень, комусь – часу… Ми стверджуємо: порочною є сама система, а не окремі її представники, котрі лише гвинтики у великому механізмі. Погодьтеся, усі нормальні люди в нашій країні лають сформовану систему. Усі визнають її порочність. Але, незважаючи на це, система продовжує існувати! А існує вона тільки тому, що ми нею користуємося! Вона створює складності в нашому житті і водночас пропонує шляхи їхнього вирішення через корупцію. Ми всі учасники цієї системи. І кожного разу, коли ми «вирішуємо» свої особисті «питання» через систему, ми зміцнюємо її. Кожного разу, коли ми «вирішуємо питання» для себе, ми завдаємо шкоди всім іншим.

Система весь час змушує людей обманювати, принижуватися. Це неприродно для людини. Це робить людину нещасною. Тому суспільство, в якому панують такі «цінності», приречене.

Ця  система також приречена економічно. Ми не платимо податки, а ті що платимо, розкрадаються згідно з правилами системи. Ми платимо хабарі, але вони не використовуються на створення суспільних благ. Система не дозволяє людям виявляти ініціативу, розвиватися. «Бути на посаді» стає простіше, ніж займатися справою. Тому суспільне багатство не росте, а зменшується, ми усі бідніємо, і, як наслідок, ми постійно знаходимося у стані економічної кризи. Тому в цілому нинішня система приречена. Вона вже тріщить по швах і найближчим часом обов’язково розвалиться. Ми усі маємо бути готові до цього – ми маємо почати створювати громадянське суспільство.

– Який план дій ви пропонуєте громадянам для того, щоб вирватися  з цього порочного  кола?

– Наша мета – відродження громадянського суспільства шляхом створення умов для самоорганізації громадян. Насамперед, ми повинні виключити державу, як посередника між нами, і перейти до кооперації один з одним. Оскільки набагато простіше вирішувати соціальні завдання, взаємодіючи безпосередньо між собою, ніж через незацікавленого в наших потребах посередника – державу. Домовляючись між собою, ми обмежуємо рамки потреб, які нам необхідно вирішувати через державу. Таким чином, існуюча система влади втрачає над нами контроль. Ми самі створюємо владу і делегуємо цій владі лише ті повноваження, без яких дійсно не можна обійтися.

Паралельно  слід створити конкуренцію владі  у вигляді громадянських спільнот і примусити владу відповідати за свої обіцянки шляхом укладання суспільних угод, де будуть передбачені механізми громадянського контролю.

– Чи можете ви навести  конкретний приклад  такої кооперації?

– Так, ми всі вже беремо участь в  такій кооперації, нехай часто  несвідомо. Наприклад, коли в обхід  системи охорони здоров’я шукаємо кращого лікаря й домовляємося з ним безпосередньо. Багато наших потреб, такі як медичне обслуговування, освіта (дитячі садки, школи, професійні училища тощо), охорона правопорядку – ми вже можемо задовольнити шляхом прямої кооперації з медиками, вчителями, охоронними фірмами, укладаючи прямі угоди. При цьому ми виключимо посередництво держави, якій «платимо двічі»: вперше – у вигляді податків, вдруге – у вигляді узаконених поборів за різноманітні державні послуги.

Саме  шляхом прямої кооперації між громадянами створюються економічні блага, які дістаються безпосередньо громадянам, а не як зараз – виключно учасникам системи влади.

Найшвидше і найпростіше організувати пряму  кооперацію – шляхом самоорганізації  громадян в кондомініуми, кооперативи, спілки й асоціації, а також інші співтовариства, головною метою яких буде задоволення і захист наших конкретних інтересів.

Усе починається з інтересу людей  в простих та очевидних речах  – наявності тепла, світла, води у своєму будинку, безпеки в під’їзді, зручності прибудинкової території. Або загального інтересу у збутовій кооперації на селі, роботи співтовариств взаємодопомоги тощо.

– Вас не бентежить, що всі інші кандидати в президенти обіцяють навести порядок, вирішити усі проблеми і таке інше, а ви говорите про те, що рішення проблем – у руках громадян?

– Це дійсно наша головна відмінність. Незважаючи на запеклу полеміку між  іншими кандидатами, насправді, їхні позиції  абсолютно однакові: «виберіть мене, і я змушу систему влади  працювати на ваше благо». А ми розуміємо, що система ніколи цього не дозволить. Тому, ми виходимо з інтересів громадян, а не політиків. Ми повинні навчитися розуміти на ділі, скільки необхідно влади, кому і для вирішення яких завдань. Якщо візьмемо відповідальність на себе, ми наведемо порядок у своєму будинку, у своєму дворі. Об’єднавшись з іншими будинками – ми наведемо порядок у мікрорайоні. Після мікрорайону, міста – ми наведемо порядок в країні.

Ми  навчимося поважати свою працю і  навчимося контролювати владу, ми виховуємо  нових лідерів в рамках громадянських співтовариств. Люди на практиці навчаться відповідальності.

– Яку роль в цих  перетвореннях ви відводите Президенту України?

– Роль глави держави полягає в  тому, щоб забезпечити законність і мирний характер процесу самоорганізації  громадян, не дати системі зруйнувати його. Якщо президентом стане кандидат від усіх нас – від тих, кому небайдужа наша доля і доля наших дітей – процес самоорганізації отримає підтримку від глави держави. І, коли процес набере силу, на його основі буде сформована нова політична сила, яка пройде до Верховної Ради та місцевих рад і довершить мирну революцію прийняттям необхідних законів. Чому в нас вийде? Тому, що наш шлях починається знизу. Він заснований на інтересах людей, на інтересах усіх нас, і від самого початку знаходиться під нашим повним контролем.

– Якими будуть ваші перші дії на посту  президента у випадку  перемоги на виборах?

– Якщо я стану Президентом, першочерговими кроками будуть:

• опублікування  всіх статей бюджету Секретаріату Президента, органів державної влади, підконтрольних Президенту, а також забезпечення повного доступу громадян до всіх статей видатків цих органів на щоквартальній основі;

• введення обов’язкової декларації доходів, в тому числі у вигляді безоплатного користування майном всіх державних службовців та членів їх сімей;

• прийняття нової кадрової політики європейського рівня, яка дозволить кожному громадянину обіймати керівні посади в державі на підставі конкурсу за чіткими професійними і особистими критеріями;

• ініціювання введення додаткових повноважень громадським радам при державних органах влади і управління, органах місцевого самоврядування;

• перевірка відповідності кваліфікаційним вимогам суддів, які призначаються Президентом на посаду судді вперше.
Дмітрій Скрябін, Київ

Джерело: http://www.newsukraine.com.ua/