Якщо чоловік сказав, що стане президентом, так і буде! – Олена Рябоконь.

05/01/2010 Новини і Публікації

У рамках спецпроекту “Друга половина кандидата” ІМК публікує ряд інтерв’ю з дружинами претендентів на посаду Голови держави. Сьогодні ми представляємо увазі читачів черговий матеріал рубрики – інтерв’ю з дружиною кандидата в президенти Олега Рябоконя – Оленою.

Олена Рябоконь – лікар. Якщо врахувати, що в цій непростій професії випадкових людей не буває, навіть одного цього факту вистачає, щоб зрозуміти: вона – неординарна жінка неординарного чоловіка, який погодився вступити в боротьбу з мастодонтами української політики, здатними зім’яти на своєму шляху будь-якого, хто опиниться під рукою. Але це, як виявилося, не всі. Олена – керівник престижної приватної сімейної клініки, розташованої в елітному столичному передмісті Конча-Заспа. Іншими словами, мало того, що вона – практикуючий лікар, вона ще й успішна бізнесвумен від медицини, що в наш час – дуже велика рідкість. У цьому сенсі цілком логічно було почати нашу розмову із запитання про те, чи змінить професійні плани Олени Рябоконь можливе президентство чоловіка.

- Основна моя діяльність як першої леді буде пов’язана з тим, що я знаю і вмію робити – з розвитком вітчизняної медицини. – Відразу розвинула всі можливі інсинуації Олена Миколаївна. – І тут, на мій погляд, у першу чергу, необхідно розвивати дитячу та профілактичну медицину. Давно пора приділити належну увагу впровадженню обов’язкових оздоровчих програм для дітей і підлітків, докорінно переглянути і покращити систему підтримки здоров’я людей похилого віку.

– Справа за малим: треба виграти вибори. Розкажіть же, чим Ваш чоловік – Олег Рябоконь – відомий юрист, не один раз визнаний “Юристом року”, кандидат у президенти України, краще за інших претендентів?

- В даний час в існуючій системі влади правителі правлять країною і народом. Народ тільки раз на чотири роки може висловити свою думку. А потім народ не має жодних механізмів, важелів впливу та контролю за обраними керівниками. Невирішеним залишається головне питання: якою має бути модель відносин влади, правителів і народу, щоб зберігався зворотній зв’язок? Відповідь – проста: народовладдя! Народ повинен стати тією владою, яка ставить завдання правителю, а правитель, виконуючи їх, вибудовує систему, здатну працювати на благо громадян.

Так ось, Олег – єдиний, хто пропонує побудувати таку систему управління і розвитку країни! Ось чому порівняння його з іншими кандидатами на пост президента взагалі не потрібно. Та до того ж, ставлення інших кандидатів до народу України з позиції злості і власного егоїзму ще раз підкреслює їхню неспроможність і відсутність бачення системи народовладдя!

Олег Рябоконь не закликає йти на війну з Ю1Я1. Він закликає до доброти і єдності. Віру в людей і бажання допомогти своєму народу Олег поставив вище власного “я”. Він не заявляє “Я – це Україна”! Він живе думками про свою рідну країну і не сприймає її як “їхню Державу”, тому що у нього є тільки одна Держава – це ми з Вами!

Олег ніколи не зраджував друзів, ніколи не перебігав з одного табору до іншого, заради влади. Він не виносить брехні і ніколи не опуститься до того, щоб брехати заради власного іміджу. У цьому сенсі, хочу закликати всіх читачів і виборців до того, щоб у хвилини одкровення ми змогли розгледіти все-таки, чиї життєві цінності, чия освіта, чиї ідеї і є справжній фундамент сильної, вільної України – країни, в якій ми всі хочемо жити !

- Кажуть, якщо помисли людини світлі, то й сама людина – світла. У Вас, виходить, чоловік і зовсім ідеальний …

- Олег – людина слова. У нього непохитна воля, він відданий тому, що робить, він твердий, справедливий, володіє точністю і ясністю думки.

Він – рішучий, цілеспрямований, харизматичний, завжди доводить почату справу до кінця. Повірте мені: якщо вже сказав, що стане президентом, – так воно і буде!

Він постійно працює над собою, не зупиняється на досягнутому. Дуже вимогливий до себе та інших, любить порядок і час даремно не витрачає. Не терпить фальші, брехні та безплідних розмов! Чи вважається така людина ідеальною? Мені за роки нашого спільного життя не вдалося знайти жодної риси характеру Олега, від якої йому варто було б позбутися.

- Олег – щедра людина? Чи часто він робить Вам подарунки, і який запам’ятався найбільше?

- Я скажу так: його подарунки завжди несподівані і непередбачені. Навіть традиційні гостинці на Новий рік чи День народження до останнього залишаються загадкою. І це, насправді, прекрасно. Я кожного разу чекаю сюрпризу. Але головне – що б Олег ні подарував, він робить це з невимовною теплотою і любов’ю. Мені, як жінці, це вдвічі приємно: я – кохана, бажана, єдина! Тому, напевно, виділити якийсь один подарунок – не можна.

- Як же Ви знайшли один одного? Як познайомилися?

- Вибачте мені мою закритість, але це – дуже особисте. Мені не хотілося б такі речі публічно обговорювати.

- І все-таки, відкрийте завісу, розкажіть секрет Вашого сімейного щастя …

- Почнемо з того, що ми виключили з нашого побуту будь-які заборони і категоричність суджень. Ніхто не може заборонити нам що-небудь без нашої на те згоди. Заборона – це захисна реакція слабкої людини. Нашій родині це чуже.

Наше – це щира любов один до одного, абсолютна довіра, взаємна повага, підтримка і невичерпний оптимізм! Любити – це не означає, дивитися в очі один одному. Любити – це дивитися в одному напрямку. І це саме про нас із чоловіком.

Автор: Олеся Сафронова

Джерело: ИМК

http://www.imk.com.ua/ru/news/info/96728