Мунтян І. В.: “Роль і відповідальність української молоді у створенні громадянського суспільства”

Мунтян Ірина Володимирівна
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Інститут соціальних наук відділення соціології
аспірантка першого року навчання

РОЛЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ У СТВОРЕННІ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Про так зване громадянське суспільство в Україні говорять вже, напевно, років зо двадцять, ще з часів перебудови. Говорять всі: і журналісти, і соціологи, і аналітики, і принципові опозиціонери, і лицемірні політики. Одні роблять це щиро, інші ні. Одні щиро помиляються, інші нещиро посміхаються. У 90-і ліберал-демократи створили з цього словосполучення ідол, якого і спорудили на нерукотворний п’єдестал. У 2000 роках значна частина впливових політичних лідерів перехопила у них ініціативу і, не змигнувши оком, стали заявляти про те, що вони самі створюють в країні громадянське суспільство для більшого розквіту суверенної демократії. Опозиція люто оспорює цю тезу. Але і досі, за моїм глибоким переконанням, далеко не всі навіть з числа політично активних громадян до кінця усвідомили, що ж таке цивільне суспільство і на яких вихідних принципах воно може зародитися, розвинутися і успішно функціонувати, а що вже говорити про молодий прошарок населення.
Сучасна українська молодь вступає в життя у вельми складних умовах економічного і соціального розвитку суспільства. Проблеми формування демократичної, правової держави ставлять на перше місце задачу становлення особи молодої людини як суб’єкта свідомої діяльності.

В Україні сьогодні дорого вчитися, дорого бути здоровим, дорого мати дітей, дорого відпочивати, дорого жити… Серед молоді особливо помітне соціальне розшарування, кожен другий студент не впевнений в тому, що потрібен своїй країні. Молоді не можуть прогнозувати своє життя. Проте прийшов час захищати свої права, прийшов час диктувати свої умови в області молодіжної політики, оцінювати прийнятність тих або інших урядових рішень. Ми повинні добитися того, щоб кожна молода людина, що живе в Україні, була впевнена, що потрібна своїй країні, що саме тут зможе реалізувати свої плани.

Орієнтуючись на майбутнє, молодь повинна формувати свій життєвий потенціал вже на фоні ринкових стосунків, що складаються у нашій державі. У зв’язку з цим зростають роль і значення правової системи, що повинна суттєво впливати на молоде покоління людей. Необхідно підвищувати рівень правової письменності, культури, нарешті, приділяти увагу правовій поведінці, хоча в даний час зробити це складно. В епоху великих змін, коли закони з неймовірною швидкістю змінюються, навіть доросла людина нерідко керується лише власними правовими установками, відчуттями, емоціями, а що говорити вже про молодь… Саме тому на скільки грамотно зараз нею будуть засвоєні правові основи суспільства, що оновлюються, настільки успішніше вона здійснить процес загальної соціалізації.

Реальне суспільство рухається і змінюється, зберігаючи при цьому, як правило, свою стійкість, завдяки тому, що в громадській свідомості стикаються, вступають у взаємодію і в боротьбу дуже різні ціннісні ідеї, з яких кожна має своїх захисників, готових воювати за неї до переможного кінця і щиро переконаних в тому, що саме ця ідея є головною для створення “найкращого з можливих соціальних світів”, тобто того “справжнього” суспільства, до якого людство несвідомо прагнуло з самого свого зародження. Таким суспільством для нас зараз є громадянське суспільство, тобто асоціація вільних громадян, яка обмежує і контролює дію держави, забезпечує рівність всіх громадян перед законом за допомогою механізму розділення влади і пріоритету права.

Для того, щоб правозахисна робота досягала своєї мети, потрібний певний рівень гуманістичної, демократичної і правової свідомості. Зараз більшість людей не усвідомлюють своїх прав, не помічають посягань на них, з легкістю самі ущемлюють права інших співгромадян. Тому одним з основних завдань має бути гуманістична і правова освіта, особливо серед молоді, допомога в реалізації громадянами гарантованих їм Конституцією прав і свобод.

Зараз у результаті змін, які відбулися в Україні, більшість громадських організацій молоді припинило своє існування. Це негативно позначилося на громадській активності молодих людей. У багатьох регіонах України існує проблема молоді, що не знаходить собі місця в житті, розчарованої і позбавленої моральних орієнтирів. Молодь не знаходить можливості брати участь у вирішенні соціальних проблем суспільства, розвивати в собі відчуття відповідальності і причетності до свого співтовариства і тим самим здійснювати своє особове зростання. В результаті суспільство страждає від пасивності потенційно найактивніших своїх членів.

Необхідна мета – створити коаліцію різних молодіжних структур – громадських, політичних, державних, професійних – для представлення їх інтересів в суспільно-політичному житті суспільства, участі в державному будівництві, відстоюванні пріоритетів у вирішенні молодіжних проблем і захисту конституційних прав молоді. А проблем у молодих вистачає!

Багато завдань по поліпшенню соціальних умов в суспільстві не вирішуються державою або вирішуються погано. Це обумовлено перш за все браком як матеріальних, так і людських ресурсів. Використання величезного незатребуваного потенціалу молоді допоможе вирішити частину з цих завдань.

Слід зазначити також проблему політичної пасивності молоді. Адже молодь – найважливіший соціальний і електоральний ресурс суспільства – привертає сьогодні особливу увагу політиків і лідерів громадської думки. Всі вони хочуть знати, яку роль готова (або не готова) грати молодь в розвитку демократії, ринкової економіки, громадянського суспільства і правової держави. Відзначимо чотири основні причини політичної пасивності молоді.

Перша причина – це синдром невиправданих сподівань, коли політика не виправдовує очікувань людини. Молодь втрачає інтерес до політики. Тоді настає період політичної апатії, що є однією з форм політичного протесту.

Друга причина – відсутність об’єднуючої ідеї суспільства. Суспільство роз’єднане. Та частина суспільства, яка відчужена від економічних благ, економічних цінностей, не приймає участі в політичному житті, – це молодь як соціально не зацікавлений шар суспільства.

Третя причина – це перенасичення політичною інформацією. Інтереси сучасної молоді до політичного життя обмежені. Інформація проходить поза свідомостю людини. Політична інформації так багато, що молодь перенасичується нею.

І нарешті, четверта причина – це відсутність єдиної молодіжної політики. Держава не приймає загальнорозвиваючих заходів в області політичної діяльності. По суті, молодь існує сама собі.
Сучасний період вимагає високого рівня правового виховання молодого покоління. Саме від рівня правосвідомості молоді залежить майбутнє управління суспільством і державою. Основи правосвідомості як фундамент формування особи повинні закладатися ще в дитинстві, тому що основні принципи права пов’язані з етичними категоріями добра і зла, чесності і справедливості, з тим, що можна і що не можна робити.

Таким чином, правове самовизначення молоді – одна з важливих проблем, що є на сьогоднішній день. Вирішення її неможливе без вирішення проблем всього суспільства. Від взаємин молоді з суспільством, її місця і ролі, настроїв істотно залежать результати всіх сьогоднішніх реформ, зародження нової правової культури, а значить, і подальший історичний шлях нашого суспільства.