Лопушанська О. В.: “Пріоритети дій президента України у перший рік повноважень”

Лопушанська Ольга Володимирівна

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Спеціальність: Правознавство

ПРІОРИТЕТИ ДІЙ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ У ПЕРШИЙ РІК ПОВНОВАЖЕНЬ

Держава як утворення для забезпечення прав та свобод людини, її інтересів і безпеки вимагає відповідного механізму та апарату управління нею, ключова посада в яких відводиться президенту.

Конституція України визначає Прездента України як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності нашої держави, додержання Основного закону, прав та свобод людини і громадянина.

Як бачимо, посада – серйозна, виникає питання: якими ж якостями має володіти людина, що збирається керувати державою і що має зробити Президент України у перший рік своїх повноважень? Саме розв’язанню цих актуальних проблем і присвячена ця робота.

Безперечно, майбутнє людства, кожної країни, населеного пункту і т. д. залежить від особистостей, які здійснюють управління державними справами і змінюють хід історії. Тому особисті якості мають важливе значення при виборі того чи іншого кандидата в Президенти.

Я вважаю, що Президент має володіти такими якостями, як:

• моральнісь;
• стійкість;
• чесність;
• мати бажання щось зробити для інших людей, яке, окрім його декларування, підтверджується конкретними вчинками в минулому;
• бути здатним працювати у команді та її наявність (команда має формуватися за принципом професіоналізму у тій чи іншій сфері суспільного життя);
• наявність державницького бачення та програми розвитку держави на період президентства із зазначенням чітких кроків та термінів здійснення відповідних заходів.

Охарактеризувавши риси, якими повинен володіти майбутній Президент, гадаю, варто розглянути питання про те, яку ж діяльність він має вести у перший рік повноважень.

Слід зазначити, що головною проблемою взаємовідносин «влада – народ» в Україні є відсутність реальної комунікації між ними, яка є запрукою побудови демократичної соціальної правової країни, адже народ делегує своїх представників до вищих органів влади для представництва інтересів, забезпечення прав та свобод, тому має бути почутим, і, навіть більше, його думка повинна виконуватись. Так, свою діяльність всі органи влади і Президент, зокрема, мають ґрунтувати саме на потребах суспільства для забезпеченя його цілісності та безеки.

З цих позицій, думаю, Президент має зустрічатися з громадянами, обговорювати актуальні проблеми їх буденного життя і робити це слід не тільки під час виборчої кампанії, а до і після неї, аби державні програми не були відірвані від людей. Як ми знаємо, основною ідеєю демократії є прийняття рішень більшості з урахуванням інтересів меншості – саме цим принципом має керуватися наш Президент.

Також важливим для будь-якого очільника країни є підбір кадрів (президентської команди), адже саме вони реалізовуватимуть функції та завдання держави через вказівки Президента та виконання його доручень і від якості яких залежить успіх політики Президента загалом.

Безпосередня діяльність Глави держави має визначатись, виходячи із потреб відповідного етапу розвитку суспільства та інших чинників, до яких, наприклад, можна віднести зовнішні.

Важливо також, на мій погляд, щоби Президент не відкидав «цілком і повністю» програми своїх попередників, що для України є досить типовим (один керівник реалізовує певну програму розвитку країни, приходить інший – цю програму відкидає і затверджує свою), внаслідок чого реформи є неповними, половинчастими, незавершеними і напрацювання, що зроблені відкидаються, починають робити або свої перші кроки, або в кращому випадку щось змінювати в наявних. Печально, але з такими змінами, ми просто тупцюватимемо на місці замість того, щоб кудись іти, і проблеми теж залишаються, а кошти, до речі, на їх вирішення були витрачені. Ось тому, мабуть, не маємо ні грошей у бюджеті, ні проведення до кінця адміністративної, конституційної, земельної, податкової, пенсійної та інших реформ.

Тому, вважаю, що Президент України повинен, якщо навіть не завершувати реалізацію програми попереднього свого колеги – то завершити початі реформи, можливо, навіть включити ці питання до програми своєї діяльності. Наступним кроком має стати співпраця та взаємодія з іншиим оганами влади (а не їх критиканство та створення додаткових проблем на користь своїх рейтингів і т. д.). Дуже хотілося б, аби перша особа держави давала конструктивні вказівки, можливо, навіть і поради щодо діяльності того чи іншого органу влади та управління, але без політичного шоу.

Важливим і таким, що визначатиме подальший напрямок руху держави є міжнародне співробітництво, де, представляючи Україну, Президент має дотримуватися вітчизняного законодавства, міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України, та позицій нашого суспільства, дбаючи про майбутній розвиток країни.

Будучи більш точною при характеристиці бажаної для українського суспільства діяльності Президента, можна проаналізувати основні програмні цілі Президента, який потрібен нашій країні.

Отже, вважаю, що програма діяльності Президента у перший рік його повноважень має охоплювати основні сфери життєдіяльності суспільства: освіту, культуру, соціальну сферу, економіку, промисловість, аграрний сектор та ін. Тепер спробую надати своє бачення неохідних пунктів програми щодо кожного із зазначених вище напрямів. Отже, щодо освіти – то вона потребує доведення до кінця всіх заходів щодо впровадження Болонського процесу в Україні або їх відміну, забезпечення шкіл національних меншин вчителями-предметниками, забезпечення навчальних закладів (шкіл, вищих навчальних закладів) підручниками, посібниками, методичними матеріалаим, комп’ютерними класами, щодо шкіл сільської місцевості – там актуальною є проблема шкільного автобусу, потребує вирішення питання із навчанням дітей у гірських районах.

Слід зазначити, що Україна завжди славилася своєю культурою – у всі часи, за різних політико-правових режимів. Але, що ми маємо зараз? Приміщення будинків культури та бібліотек розвалюються на очах громадян, закриваються книгарні, українська книжка є дорогою і не кожен громадянин може собі її дозволити, Концепція державної мовної політики України не схвалена, тим не менше, видатки на реалізацію мовної політики з кожним роком зменшуються… Усе це вимагає від Глави держави рішучих кроків, бо, як свідчить зарубіжний досвід, нація має бути освіченою.

Як ми знаємо, соціальний захист є основою добробуту різних верств населення. В контексті його досягнення вирішення потребують наявні проблеми у медицині, забезпечення дотримання трудових прав громадян, пенсійного забезпечення та ін. Окрім того, потребують відновлення вітчизняна економіка та промисловість як показники розвитку держави на міжнародному рівні та засоби соціального забезпечення населення.

Варто відзначити, що Україна як аграрна держава просто зобов’язана використовувати ресурсний потенціал (але робити це розумно, не забруднюючи землю, не забирати всі її можливості за один сезон – використовувати сівозміни і т. д.) для розвитку своєї економіки, створення для селян робочих місць, а країну – якісною продукцією національного виробника.

Таким чином, виходячи із викладеного вище, можемо зробити висновок, що новообраний Президент України у перший рік своїх повноважень має об’єднати український народ у досягненні спільної мети – процвітання Батьківщини і створення належного рівня життя та розвитку громадян.