Голота А. І.: “Пріоритет дій Президента України протягом першого року повноважень”

Голота Андрій Ігорович
Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова – 5 курс – Інститут соціальних наук – міжнародні відносини
Київський славістичний університет – 5 курс – Менеджмент організацій – менеджмент митної справи

Пріоритет дій Президента України протягом першого року повноважень

Пріоритетом дій Президента України протягом першого року повноважень, та й взагалі повинно бути суворе дотримання Конституції України. Нажаль головний закон країни не завжди докорінно виконується, а відповідно до статті 102 Президент є гарантом додержання Конституції України.

В порядок денний першого засідання РНБО повинно бути поставлено питання про розробку законопроекту щодо національних інтересів держави. Сьогодні немає нормативно-правової бази, котра б тлумачила поняття «національні інтереси України». Україна має багатий досвід розробки законопроектів не фахівцями: яскравий приклад Закон «Про пріоритети зовнішньої політики України».

Відповідно до частини 3 статті 106 Конституції України у сфері зовнішньої політики Президент України здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави. Дану сферу треба розглядати скрізь призму національних інтересів держави, котрі були зазначені вище, та законопроектів щодо національної безпеки України. Будування інструментів діяльності повинно відповідати забезпеченню державної незалежності, національної безпеки та економічного процвітання. Так для України стоїть гостре питання вибору між курсом на співпрацю з Російською Федерацією та Євроатлантичним напрямком. На моє переконання, більш продуктивним напрямом є Євроатлантичний з ряду причин: це фактор розвитку з економічних міркувань, та й взагалі, це перебудова Українських Збройних Сил, збільшення об’єму інвестицій тощо.

Щодо загроз на зовнішньополітичній арені України, то тут слід зауважити факт більшої загрози саме з сфери внутрішньополітичної нестабільності. Треба перш за все вирішити територіальні питання, такі як проведення кордонів України з Білорусією, Російською Федерацією, Румунією, Молдовою. Так з Молдовою відбувся факт передачі частини території Україні, котра за часів СРСР належала УРСР, а українська влада за часів президентства Л. Кучми надала можливість Молдові бути морською державою завдяки виходу останньої до Дунаю. Це питання важливо не тільки з точки зору економічної вигоди, бо українська влада створила власними діями конкурента «на воді», а й ще суто екологічні проблема: саме Молдова найбільше «скидає» Дунаєм відходи. На це Україна не отримала жодного позитивного рішення збоку Молдова, котра як варіант мала передати території в районі Паланки (біля Одеської області) для побудови траси в південному напрямку. Відповідно перші кроки новообраного Президента України в цьому напрямку мають бути: вирішення територіальних питань з Молдовою (саме доказ не припустимості передачі територій без всеукраїнського референдуму), підписання нових домовленостей щодо перетину кордону з Молдовою.

Мабуть, найбільша агресія витикає зараз від Румунії. Україна програла судову справу щодо шельфу у Чорному морі, румуни не соромляться роздавати паспорти відповідно до програми «Велика Румунія», розпалювання міжетнічної ворожнечі в Одеській області та на Буковині, зазіхання на територіальну цілісність України через прорумунську владу Молдови, проблема побудови транспортного каналу у дельті Дуную. Тут Президент України має зайняти більш жорстку позицію щодо невиконання законодавства України у сфері національної безпеки, не визнання рішення Європейського суду щодо передачі шельфу Чорного моря всупереч законодавству України, наполягати на неприпустимість територіальних претензій на будь-які території України.

Найбільш цікавим аспектом зовнішньої політики України є співпраця з Російською Федерацією. Треба відразу зазначити необхідність саме партнерських відносин, а не побудови взаємодії на принципах «малого та великого» сусіда. Найбільшою проблемою є Крим. Українська влада сама винна у ситуації, бо ніколи не проводилась конструктивна праця на півострові. Уряд та Президент України мають проводити поступову нерадикальну політику впровадження українського плюс Служба безпеки України повинна не допускати можливості роботи закордонних спецслужб. Президент повинен стояти на захисті української політики, української історії, української культури та інших аспектах українського етносу, як джерелі української національності. Тобто діяльність Президента України повинна проводитись на формуванні партнерських відносин, неможливості тиску влади Російської Федерації на джерела української держави.

Виходячи з вищесказаного у сфері міжнародних відносин. Президент України повинен нарешті сформувати дієву зрозумілу політику по відношенню до сусідів та побудувати зовнішньополітичний курс на Євроатлантичну інтеграцію.

Також Президенту України необхідно розробити законопроект про захист українського інформаційного простору. Має бути розроблений законопроект про положення у сфері інформаційного простору України: неможливість впливу зовнішніх акторів на нього та й безпосередньо розробка основ створення позитивного іміджу України у всіх сферах. Так більшість країн світу вже давно використовують зазначену практику щодо підтримки власного іміджу, а в Бюджеті Україні традиційно не передбачено жодної копійки на даний пункт. Щодо інформаційного простору України, то ряд країн використовують відсутність дій збоку української влади на свою користь.

Президент України має право законодавчої ініціативи. Дуже принциповою для будь якої країни є сфера освіти. Нажаль, українська складова даного аспекту ніколи не вважалась конкурентоспроможною. У цій сфері треба більше інтегруватись у Болонську систему, реформувати вже існуючи положення. Так студенти не повинні отримати стипендію, як соціальну виплату, а замість неї вже с перших днів працювати та отримувати заробітну плату. Для технологічних галузей це інтеграція з комерційними структурами, тобто дослідницькі інститути при університетах розроблюють нову продукцію, нові винаходи. Для гуманітарних сфер можлива співпраця у розробці державних програм, підтримці різних аспектів діяльності юридичних осіб. Від такої співпраці у виграші обидві сторони: університети та студенти отримають матеріальну винагороду та практичні аспекти навчання, розвиток освітньої бази, підвищення рівня фундаментальної науки, юридичні особи – зменшення штату компаній, кваліфікованих спеціалістів, збільшення доходів. Також треба підвищити вимоги для отримання вчених ступенів. Студенти повинні проводити наукові праці (маються на увазі курсові та дипломні проекти) тільки у сферах практичного застосування, список використаної літератури повинен складатись на 50 відсотків з іноземних джерел, також роботи більше ніж 10-річної давнини не повинні використовуватись (за виключенням історичних та інших робот котрі повинні складатись з першоджерел відповідного періоду у минулому). Щодо шкільної освіти, то вона повинна бути зв’язана з середньою та вищою галузями освіти. Необхідно відродити середню спеціальну освіту у вигляді коледжів. Державні замовлення на відповідні фахи освіти повинні складатися з реальних даних необхідних фахівців, на посади яких будуть претендувати успішні студенти.

Іншим законопроектом повинно бути недопущення державних замовлень товарів та послуг закордонних юридичних осіб при наявності існуючого вітчизняного виробництва. Під цей пункт потрапляють енергетичні сегменти ринку. Так в Україні є можливість видобутку власного газу, нафти, урану. Україна не розвиваючи власного ринку газової та нафтової добичі вимушена купувати енергоносії у вісім разів дорожче ніж власний. Також розвиваючи дані сфери Україна зможе підвищити власний рівень промисловості, як це свого часу зробила Норвегія, використовуючи тільки інвестиції, але не допустивши до розробки проектів зарубіжних компанії для побудови енергетичних галузей, що дозволило розвинути власну промисловість до рівня передових держав світу. Тобто розвинувши цей ринок Україна отримає енергоносії та високий рівень промисловості одночасно.

Висновки:
У якості висновків я подам законопроекти та пріоритети діяльності Президента України в першій рік повноважень:
• Нормативно-правова база для створення поняття «національні інтереси України»
• Вирішення територіальних витань з Молдовою, Румунією, Білорусією, Російською Федерацією
• Визначення пріоритетів зовнішньої політики
• Не допущення роботи спецслужб інших держав на теренах України
• Побудова партнерських відносин з Російською Федерацією
• Законопроект про інформаційний простір
• Внесення поправок у нормативно-правову базу, що регулює освітні процеси в Україні
• Внесення поправок у законопроект про державні закупівлі
• Розвиток енергетичної сфери, як окремої галузі та промисловості в цілому