Сьогодні ми – раби у власній державі!

Як юрист, я бачу зневажання наших конституційних прав кожного дня. Ми абсолютно не захищені від свавілля системи влади. Будь-хто з нас – і багатий, і бідний – може стати жертвою системи. Ми не отримуємо гідних зарплат, пенсій, стипендій. Споживчий кошик постійно зростає в ціні. В нашій країні ґвалтують дітей і стріляють в бізнесменів – ми боїмося виходити на вулиці і не довіряємо власним правоохоронним органам.

При цьому, ми стоїмо осторонь і вважаємо, що нічого з цим не можемо вдіяти. Нас вистачає лише на те, щоб пожалітися один одному, яка погана в нас держава. А коли приходять вибори – ми обираємо за принципом «найменшого зла».

Водночас, виїжджаючи за кордон ми з’ясовуємо, що саме ми – українці – талановиті, чесні, працьовиті і успішні у всьому, за що б не бралися. Ми – найкращі бізнесмени, вчені, медики, спортсмени і митці! Чому ж не можемо розкрити свій потенціал у себе вдома?

Прийшов час скинути з себе оману, нав’язану нам владою! І почнемо не з порожніх обіцянок з високих трибун про те, як після виборів ми отримаємо сильну армію, підвищимо прожитковий мінімум, піднімемо село і профінансуємо місто, оскільки в збанкрутілій державі, де влада використовує державні ресурси для власних потреб, це просто неможливо! Починати треба з кореня зла, з якого беруть початок усі наші біди.

Корінь зла – це порочна система влади. Найперше, що ми маємо зробити – побудувати громадянське суспільство, у якому ми матимемо реальні права вимагати від держави задоволення наших потреб і тримати державні видатки під жорстким народним контролем.

Лише повернення наших громадянських прав створить нам міцний фундамент для подальшого будівництва України. Про це свідчить досвід Англії, Франції, Німеччини, Америки і багатьох інших розвинутих держав, де громадянин – це найбільша цінність суспільства.

Будуймо Україну разом!

1. Обираємо Президента – порядок денний

1.1. Політико-економічна система цілковито вичерпала себе і перебуває у конфлікті з суспільством. Зараз, підкоряючись законам самозахисту, вона намагається закритися від впливу громадян і встановити максимально можливий контроль за ресурсом, що весь час зменшується.

1.2. В таких умовах системі влади потрібен внутрішній арбітр або Президент-директор, який буде вирішувати, кому і скільки належить державного ресурсу.

1.3. Такий розвиток подій призведе до того, що наші громадяни будуть обмежені в доступі навіть до тих мінімальних державних послуг (медицина, освіта, інші галузі інфраструктури), якими ми користуємося сьогодні. Корупція значно подорожчає, а тиск на економіку зросте.

1.4. За таким порядком денним, хто б із вихованців системи не прийшов до влади, буде грати саме цю роль. Сила системи полягає в тому, що кожен, хто стає її частиною, починає грати за її правилами.

1.5. Ми пропонуємо інший порядок денний. Ми не хочемо «рулити» цією системою та ставати її частиною, ми пропонуємо нову модель організації нашого суспільства.

1.6. Наша мета поза рамками сьогоднішньої системи влади. Наша мета – створення громадянського суспільства шляхом самоорганізації, де кожен громадянин впливає на життя країни і несе за це відповідальність перед суспільством і нащадками.

1.7. Нам потрібна влада Президента для того, щоб об’єднати громадян, готових побороти порочну владу і захистися від свавілля цієї системи.

1.8. Влада Президента потрібна, щоб, в рамках існуючої Конституції, допомогти прорости громадянському руху, за допомогою якого громадяни побудують нову Україну.

2. Існуюча система-паразит приречена

2.1. В СРСР держава була всесильною, а громадянського суспільства не було. Усі соціальні питання громадяни вирішували за допомогою держави. СРСР розвалився від такого перевантаження. Перший час після колапсу держава відступила, і утворився вакуум. На жаль, через відсутність досвіду, громадяни не скористалися з цієї ситуації для самоорганізації і втратили час. На заміну однопартійній системі прийшла система корупції і неконтрольованої влади, де громадяни розглядаються як «біомаса» або «чернь».

2.2. З того часу, система влади постійно розросталася, і з часом ми всі стали залежними від неї. І ця залежність невпинно зростає.

2.3. Сьогодні система влади настільки всеохоплююча, що людина й кроку не може зробити без держави. Коли ви хочете щось зробити, з’ясовується, що існує безліч правил і норм, які виконати просто неможливо. Вам дозволять працювати, але ви завжди будете «винні» за правилами системи, а отже – контрольовані. В цьому й полягає суть системи тотального контролю і впливу.

2.4. Ця система стосується всіх без виключення – і багатих, і бідних. Люди намагаються уникати труднощів і тому підкоряються правилам системи. Це, в свою чергу, призводить до того, що повністю деградують і висміюються такі людські риси, як: честь, гідність, служіння людям.

2.5. Система весь час змушує людей іти проти своєї совісті і волі. Людина конфліктує сама з собою. Це робить її нещасною. Як результат – нещасні родини, зростання наркоманії і алкоголізму, секс-рабство, вимирання населення. Суспільство, в якому процвітають такі «цінності» – приречене.

2.6. Більше того, ця система приречена економічно. Ми не платимо податки, а ті що платимо, розкрадаються можновладцями у повній відповідності до правил системи! Ми платимо хабарі – але ж вони не використовуються на розбудову державних благ! Усе це заважає розвивати нашу державу – не будуються дороги, не підвищуються справжні зарплати; наука, освіта, спорт, армія, медицина і охорона правопорядку – усе в занепаді саме з цієї причини. Не вірте тим, хто вам каже, що в нашій державі буде краще за існуючої системи – це просто неможливо!

2.7. Саме з цих причин система влади в Україні приречена. Вона тріщить по швах і вже найближчим часом розвалиться. Ми повинні бути готові до такого розвитку подій і до того часу створити умови для зародження й розвитку громадянського суспільства – головного фундаменту процвітаючої України!

3. План дій

3.1. За наступні п’ять років ми повинні побудувати альтернативу існуючій системі влади шляхом створення умов для самоорганізації громадян.

3.2. Для цього кожен з нас повинен стати членом спілки, спільноти, домоуправління, тобто громадського об’єднання, яке буде захищати законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах.

3.3. Поодинці – ми слабкі і беззахисні перед сильною системою влади, об’єднавшись – ми станемо силою, яка доведе слабкість порочної системи.

3.4. Активізація громадських об’єднань призведе до того, що ми поступово виключимо державу як посередника між нами і перейдемо до прямої кооперації один з одним. Домовляючись між собою, ми тим самим обмежуємо рамки потреб, які нам необхідно вирішувати за допомогою держави. Таким чином, система влади втрачає над нами контроль. Деякі з наших потреб, такі як, наприклад, медичне обслуговування, освіта (дитячі садки, школи, професійні училища), охорона прибудинкових територій – вже сьогодні можуть бути задоволені безпосередніми угодами між громадськими радами та відповідними приватними установами.

3.5. Шляхом прямої кооперації громадяни будуть створювати економічні блага, які розподілятимуться безпосередньо між ними, а не виключно між учасниками системи влади.

3.6. Взявши відповідальність на себе, ми наведемо порядок у своєму будинку, своєму дворі. Об’єднавшись з іншими будинками, ми наведемо порядок в мікрорайоні. Після мікрорайону, міста – наведемо порядок в країні.

3.7. Ми будемо фінансувати наші об’єднання, і тому будемо мати повний контроль за використанням коштів, а також навчимося фінансовій дисципліні.

3.8. З часом це дозволить вдосконалити систему оподаткування. Лише частина з наших коштів буде витрачатися на загальнодержавному рівні, водночас, більшість коштів ми витрачатимемо на потреби наших громад.

3.9. Контролюючи фінанси, отримаємо дієвий механізм контролю за якістю державних послуг.

3.10. Маючи вплив на рішення державних органів, контролюючи державний бюджет, виховавши цілу низку високопрофесійних громадських управлінців, ми завершимо формування громадянського суспільства, яке замінить собою порочну систему влади.

3.11. Ми будемо використовувати всі законні можливості аби досягти своєї мети.

3.12. Вже сьогодні законодавство України дозволяє нам створювати громадські об’єднання, які мають право одержувати від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань, вносити пропозиції до органів влади і управління.

3.13. Першим кроком має бути введення обов’язкового отримання згоди громадськості на виконання державними органами будь-яких дій, що безпосередньо впливають на інтереси громадських об’єднань. Особливо це стосується питань розробки сільських, міських і державних бюджетів і звітування щодо них.

3.14. Для цього органи державної влади повинні бути зобов’язані всі свої рішення узгоджувати з громадськими радами.

3.15. Щорічно органи державної влади повинні укладати суспільні угоди з громадськими радами, де будуть зазначатися конкретні заходи, часові рамки, розміри витрат та джерела їхнього фінансування, а також відповідальність органів державної влади в разі невиконання угоди.

4. Президент повинен очолити рух формування громадянського суспільства

4.1. Роль глави держави у формуванні громадянського суспільства полягає в тому, щоб сприяти прискоренню прийняття законів і указів, які допоможуть сформувати громадянське суспільство. Президент дасть можливість забезпечити мирний характер процесу самоорганізації і не дозволить системі розвалити його.

4.2. Якщо я стану Президентом, першочерговими заходами будуть:
» опублікування всіх статей бюджету секретаріату Президента, органів державної влади, підконтрольних Президенту, а також забезпечення повного доступу громадян до всіх статей видатків цих органів на щоквартальній основі;
» введення обов’язкової декларації доходів, в тому числі у вигляді безоплатного користування майном, і видатків всіх державних службовців та членів їх сімей;
» прийняття нової кадрової політики європейського рівня, яка дозволить кожному громадянину обіймати керівні посади в державі на підставі конкурсу за чіткими професійними і особистими критеріями;
» ініціювання введення додаткових повноважень громадським радам при державних органах влади і управління, органах місцевого самоврядування;
» перевірка відповідності кваліфікаційним вимогам суддів, які призначаються Президентом на посаду судді вперше.

Ти можеш утриматись, ти можеш проголосувати взявши думку нав’язану тобі, але виключно від тебе все залежить! Не від мене, від тебе! Твій вибір це твоє майбутнє. Сам відокрем фальш від правди і зроби свій вибір!