Ця книга буде також цікава тим, хто хоче зрозуміти чого бракує українській нації і чому наші історичні помилки повторюються з століття в століття. Історія Ворона тісно переплетена з історією рідного краю і автор обережно, не вдаючись до різких оцінок, викладає перед читачем свій погляд на реальні історичні події і роль українського суспільства в них. Знаючи причину наших негараздів, можна зосередити увагу суспільства на необхідних змінах у людській  свідомості. І тоді результат буде відповідати сподіванням на краще життя у власній країні.

Гарною рекомендацією цієї книги є, напевне,  і  той факт, що не маючи будь-якої комерційної промоції,  вона користується не аби яким попитом у читачів і навіть була висунута на здобуття Національної премії ім. Шевченка. А отже, ми ще маємо  те, без чого не може існувати жодна країна, жоден народ – потяг до думки та живого слова. Те – що робить людину особистістю, а народ – нацією.

Опитування було проведено з 23 березня по 7 квітня. Випадковим чином було опитано 95 респондентів віком від 19 до 80 років,  що задекларували  готовність брати участь у голосуванні на наступних парламентських виборах.

Результати проведеного опитування демонструють протиріччя, що панують в свідомості українських громадян.  З  одного боку, очевидний суспільний запит на новий тип лідера, який буде порядним, буде ставити державні та суспільні інтереси вище за власні, буде нести відповідальність перед виборцями. З іншого боку,  у громадян немає чіткого усвідомлення, яким вони хочуть бачити свого лідера, немає готовності розділити з ним відповідальність за життя країни, існує споживацьке ставлення до інституту держави та криза суспільних цінностей.

Голова Громадянського руху Олег Рябоконь так прокоментував результати дослідження: “Українська громада поки що не відбулась як незалежна нація за своїм духом і змістом. Нас чекають складні часи випробувань і напруженої внутрішньої боротьби, оскільки лише через це людина обирає свій шлях. Стан держави віддзеркалює душу нації. Хворіє нація – слабка держава. Лише тоді, коли духовний, інтелектуальний і фізичний розвиток людини стане найвищою цінністю нашої громади, лише тоді, коли суспільні відносини будуть будуватися на взаємній повазі і довірі – ми зможемо сказати, що вийшли на шлях одужання. І лише тоді ми побачимо нових політиків  і нову політику, націлену на благо власного народу ”,  – підкреслив Олег Рябоконь.

Так, майже третина опитаних (29%), вважає, що ідеальному кандидату має бути притаманна готовність ухвалювати непопулярні рішення заради майбутнього результату. Разом з тим, менше 2% опитаних вважають, що ідеальний кандидат має підтримувати поточні реформи влади.

51% громадян заявили, що одним з напрямків  діяльності ідеального кандидата має бути розбудова громадянського суспільства, що передбачає надання громаді повноважень з питань, які можуть бути успішно розв’язані на рівні самоуправління. Але разом з тим, зберігається споживацьке ставлення до державних органів, оскільки абсолютна більшість очікує  від держави повного соціального захисту і, очевидно, не готова взяти  частину відповідальності за соціальний захист власних громад. Так, 78% опитуваних вважають, що ідеальний кандидат має сфокусуватися на охороні здоров’я та соціальному захисті громадян. Ще 56% опитаних вважають, що ідеальний кандидат має займатися  активною благочинною діяльністю у передвиборчий період, що говорить про те, що громадяни готові надати перевагу політикам, які непрямим підкупом  виборють владні повноваження.

92% опитаних заявили про те, що ідеальний кандидат має особисто зустрічатися з виборцями. Але лише 23% опитаних стверджують, що спираються на особисте враження при голосуванні за того чи іншого кандидата,  що свідчить про неготовність значної частини громадян  брати  участь в зустрічах з кандидатом.

86% опитаних заявили про те, що вивчають програму кандидатів, але, насправді, більшість виборців не готова до кваліфікованої глибокої дискусії щодо змісту програм. Це означає, що виборці не готові контролювати задекларовані програмні зобов’язання і надалі сприяє появі популістських необґрунтованих документів.

Опитування показало,  що ані, опозиційні, ані провладні політичні сили не користуються довірою громадян. Показово, що 61% опитаних вважає, що серед діючих політиків та депутатів ВРУ немає осіб, бодай наближено, схожих на ідеального кандидата.

Разом з тим, треба зауважити й позитивні тенденції, що були виявлені під час дослідження. Зокрема, в суспільстві ще мають вагу такі особисті якості як порядність, відповідальність, патріотичність, розумність, але при цьому відсутні загальні  критерії оцінки кандидатів на відповідність цим якостям.

Зважаючи на низький рівень довіри респондентів до системних політичних сил, як провладних так й опозиційних, на бодай,   декларативне розуміння необхідності побудови громадянського суспільства, можна зробити висновок, що українське суспільство поступово приходить до потреби змінити своє ставлення до держави і ролі громадян в державному житті. Разом з тим, на сьогодні, ще зарано говорити про усвідомлення більшістю  громадян необхідності особисто долучитися до процесу позитивних перетворень, взяти на себе відповідальність за життя власної країни і докласти зусилля до розбудови української держави.

Новина викликала жваве обговорення в ЗМІ письменницьких талантів Віктора Януковича. Але вражає навіть не розмір гонорару, а цинізм, з яким влада бреше своїм громадянам. І спокій, з якими громадяни ковтають цю брехню, регочучи над черговими «йолками». Гонорар президента за літературну працю це не просто сумнівна оборудка. Це гучний ляпас сучасній українській літературі, письменницькому покликанню і важкій праці. Неважливо, про художній, публіцистичний, чи науковий твір іде мова. Справжня книга – це дорога сумнівів та неспокою. Постійна робота думки та невпинний пошук. Однак, навіть найуспішніші  сучасні  белетристи навряд чи  зможуть повторити комерційний успіх Януковича на творчій ниві. Справа тут не в талантах чи їх відсутності. Справа навіть не в книгах, як таких. Просто все мисляче українське суспільство в черговий раз тицьнули носом в глухий куток і показали дійсний стан речей. В той кут, де давно вже порсається український громадянин, звинувачуючи кого завгодно,  крім себе,  у власних бідах. Готовий пробачити  і забути все за пусту обіцянку нового життя, за чергову подачку напередодні виборів.  Громадянин, який сам щоденно живе в  неправді. Суспільство, яке пишається видатними письменниками і вченими, ніяк не схаменеться.  Ніхто і ніщо не може примусити наших громадян взяти на себе відповідальність за свою долю і за свою країну.  А саме це має стати першим кроком на шляху змін. Натомість ми загрузли в хвості довгого обозу, що повільно суне по дорозі життя,  та дорікаємо всім тим хто попереду.

Голова ВГО «Громадянський рух Олега Рябоконя» вважає, що ситуація з письменницькими гонорарами Януковича – це віддзеркалення того стану в якому знаходиться українська інтелігенція. «Чим краще від президента студент, який отримує гарну оцінку за списану роботу, або науковець, який має ступінь доктора за текст, який він не писав? Ми живемо в суспільстві, де громадяни часто шляхом обману і хабарництва прагнуть досягти своєї мети. При цьому, кожен робить вигляд, що нічого катастрофічного не відбувається. Тому брехня влади, лише гротескне відтворення щоденної маленької неправди тисяч громадян. Європейські чиновники самостійно подають у відставку після звинувачення у корупції, перш за все, тому що у суспільстві сформоване відповідне ставлення до цього злочину», – підсумував Олег Рябоконь.

Відповіді на вічні питання – «Хто винен?» і «Що робити?» – годі і шукати. Принаймні поки більшість громадян не припинить обурений гомін і не почне самотужки жити по правді. Як би важко це не було. Бо слова в цій країні нічого не варті. Якщо ви, звичайно,  не її  народно обраний президент.

На самому початку лекції Олег Рябоконь зазначив, що його головне завдання –  не стільки навчити присутніх чомусь новому, скільки підвести їх до того, щоб у слухачів виникли правильні і продуктивні питання. Ця теза, згодом, продемонструвала головну ідею майстер-класу – необхідно змінювати правила «гри». Причому не тільки в юридичному співтоваристві, а й в країні в цілому.
В ході заходу пан Рябоконь розповів про деякі «секрети» побудови великої міжнародної юридичної фірми в складних економічних умовах, коли ніхто не вірить, що подібне в нашій країні можливе. Олег Рябоконь зробив акцент на місії юридичної компанії, оцінив помилки, що допускаються в процесі управління фірмою, і пояснив, чому не можна будувати компанію, керуючись лише метою отримання прибутку.
Для успішної побудови бізнесу О.РЯБОКОНЬ радить визначитися, якими справами Ви хочете займатися, які клієнти Вас цікавлять, а також чого конкретно Ви хочете досягти в певний проміжок часу. На думку метра юридичного бізнесу, кожному юристу необхідно змусити себе викласти думки на папері, що допоможе не відступати від наміченого раніше плану дій. Також необхідно навчитися прогнозувати і ставити конкретні строки для кожного з поставлених завдань.
В цілому ж, за словами пана Рябоконя, при веденні юридичного бізнесу необхідно пам’ятати про високе покликання юриста, а також:
- Утримувати баланс між трьома ланками замкненого кола, визначеного  Д. Майстером: клієнти, персонал і прибуток;
- Навчитися заробляти на доходах, а не на витратах;
- І оцінювати юридичний бізнес виходячи з наступної формули: «Успіх мінус Провал дорівнює Плюс, а отже – Успішний бізнес».
Як визначити місію фірми і чому при неправильному її формуванні компанії розпадаються? Для чого потрібна конкуренція і як стати експертом в конкретній області? - відповіді на ці та безліч інших питань, пов’язаних з побудовою успішного юридичного бізнесу, були надані в ході лекції.
В ході другої лекції, яка запланована на червень поточного року, Олег Рябоконь поділиться досвідом побудови системи ефективного партнерства при управлінні юридичною компанією, приділить увагу питанням мотивації персоналу та підвищення ефективності його роботи.

http://jurliga.ligazakon.ua/news/2012/4/9/61198.htm

Чому Ви вирішили виступити з циклом лекцій для українських колег?

До ідеї виступити з циклом лекцій для українських колег мене підштовхнула ситуація на ринку юридичних послуг, де після десятиліття успішного розвитку спостерігається якась розгубленість і відсутність чіткого бачення подальших кроків. Сподіваюся, що через обмін досвідом під час лекцій у слухачів  з’являться нові ідеї і це дасть певний імпульс юридичному  ринку в цілому.

 Яку мету Ви ставите перед собою виступаючи з курсом лекцій?

На жаль, у багатьох наших колег формується подвійна система цінностей і неправильне розуміння юридичного бізнесу, що має вкрай негативні наслідки для юридичної ситуації в цілому. Можливо, мій досвід допоможе знайти опору і не піддаватися на спроби системи корумпувати всіх і кожного, можливо, мій приклад допоможе зробити переоцінку своєї діяльності і бути успішним всупереч чинним правилам.

Як Ви оцінюєте ситуацію, яка склалася в юридичному бізнесі в Україну?

У країні з негативною репутацією не може бути позитивного юридичного бізнесу. Юристи повинні це усвідомити. Якісні зміни необхідні у всій галузі, починаючи з системи юридичної освіти і закінчуючи судовими органами. У юридичної професії в ситуації, яка склалися на сьогодні, майбутнього немає. Потрібно це визнати і почати шукати вихід.

Що має зробити професійне співтовариство, що б змінити ситуацію?

Перш за все, повинна початися публічна дискусія в юридичних колах. Тільки коли більшість юристів усвідомить, що система, побудована на деградації якості освіти, корупції, порушенні прав людини, є згубною для нашого суспільства, будуть запропоновані дієві механізми щодо виходу з ситуації, що склалася. Мені здається, що багато провідних юристів знають, що потрібно робити, але ще не усвідомили необхідність цих змін.
Так як наш ринок страждає від відсутності якісних юридичних ЗМІ, які могли б стати дискусійним майданчиком, я вирішив надати підтримку ЮРЛІЗІ. Вважаю їх роботу вкрай важливою і необхідною для формування цивілізованих відносин на ринку юридичних послуг, просування ідей верховенства права, протидії корупції та безграмотності серед юристів.

 Багато юристів скаржаться, що лекції Ви читаєте pro bono, а видавництво вирішило за них брати чималі гроші. Як Ви можете це прокоментувати?
Я хотів, щоб доступ до моїх лекцій отримав досить велике коло осіб. Тому я читаю лекції pro bono. Якби ми перевели цю розмову в площину бізнесу, і мій час оплачувалося б за звичайними для мене гонорарами, такі лекції могли б собі дозволити тільки провідні юридичні фірми. Знання в Україні  повинні стати однією з основних  суспільних  цінностей. На мій погляд, це одна з ключових умов для того, щоб Україна зайняла своє місце серед розвинених європейських країн.

Перша лекція відбудеться вже 9 квітня 2012 року.

Детальніше:  http://jurliga.ligazakon.ua/news/2012/3/21/59762.htm

Відповідаючи на запитання, виділіть кольором обраний Вами варіант.  Ви можете обрати лише один варіант з запропонованих, якщо інше не зазначено в дужках після питання.  Заповнені анкети надсилайте, будь ласка, на адресу: as@riabokon.info

Зокрема, на думку Олега Рябоконя, суспільство наразі не потребує якоїсь нової ідеології. Адже досвід його участі у президентській передвиборчій кампанії довів: щоб потрапити у владу, необхідно у різний спосіб підкупати виборців та давати їм брехливі обіцянки. «Для того, щоб змінити ситуацію в країні, необхідно змінити свідомість громадян. Поява принципово нового лідера неможлива без масової підтримки народу. Наша мета – показати суспільству, що альтернативний шлях розвитку країни цілком можливий. Якщо хочеш в політику – дій за правилами, якщо хочеш змінити суспільство – працюй з людьми», – наголосив Олег Рябоконь. Тим не менше, лідер політичної партії «Наш Час» заявив, що кандидати від партії візьмуть участь у наступних  виборах до ВРУ. Завдяки такому кроку Олег Рябоконь планує поширити свої ідеї та дати можливість висуванцям набути власного досвіду участі у виборчій боротьбі.

Голова Мерітократичної партії України також має намір взяти участь у парламентських виборах. За словами Ігоря Шевченка, можливе об’єднання його політичної сили з іншими опозиційними партіями і він готовий до компромісів. Діяльність партії базується на засадах  свободи особистості, адекватної оцінки персональних досягнень, прозорості суспільних відносин та висування у владу найбільш гідних представників суспільства.

Однак, для обох політиків влада не є самоціллю. «Звичайно, існує спосіб зміни системи зсередини, але щоб у неї потрапити, треба пристосуватись та діяти за її правилами, – вважає Олег Рябоконь. – Після участі у президентських перегонах я остаточно зрозумів: це не мій шлях. Переконаний, що  на сьогодні в суспільстві існують інші важелі впливу. Ми показуємо людям нові можливості, якими вони можуть скористатися за власним бажанням. Я хочу жити в кращій країні, але для цього більшість з нас повинна змінити свою свідомість і полюбити себе», – наголосив Олег Рябоконь.

На думку Олега Рябоконя, об’єднання з Ігорем Шевченком можливе, але лише у разі відповідного суспільного запиту, який поки що відсутній. «Ми обидва успішні юристи, що стали на шлях громадської та політичної діяльності. Але незважаючи на певну спільність поставлених цілей, засоби їх досягнення і особисте відношення до того, що відбувається в суспільстві в нас відрізняються», – підсумував Олег Рябоконь.

В якості експертів на заході виступили партнери провідних юридичних компаній в Україні, зокрема: Олег Макаров, Олег Мальський, Володимир Байбарза, Володимир Саєнко та Сергій Шкляр. Також експертом виступив колишній в.о. голови Антимонопольного Комітету України Олександр Мельниченко.

Юридичні дебати за участю Олега Рябоконя та Ігоря Шевченко були  організовані порталом ЮРЛІГА і транслювалися в режимі реального часу в мережі інтернет.

Час проведення: 17:00 – 19:00

Тема: «Самоорганізація та Меритократія: конкурентні переваги двох стратегій розвитку держави України».

Обговорення та порівняльний аналіз двох концепцій: ВГО «Громадянський рух Олега Рябоконя» (партія «Наш час») та Меритократичної партії України, а також бачення кожним учасником шляхів розвитку правової держави України.

Мета дебатів: почути думку двох провідних правознавців та суспільно-політичних діячів України та оцінити їх пропозиції в якості можливих шляхів виходу з кризи недовіри громадян до політичної системи країни, а також запустити дискусію в юридичній спільноті з метою пошуку рішень державної перебудови.

Учасники дебатів:

Олег Рябоконь, лідер політичної партії «Наш Час», засновник, голова ВГО «Громадянський рух Олега Рябоконя»

Ігорь Шевченко, засновник, голова Меритократичної партії України

До участі запрошуються: Студенти-юристи, правознавці, приватні юристи та адвокати, юристи і партнери юридичних фірм, а також представники ЗМІ.

Кількість учасників обмежена до 50 осіб в студії та необмежена онлайн.

В ходе заходу лідери двох політичних рухів:

- Поділяться своїми поглядами та оцінками нинішнього стану юридичної професії в Україні;

- Розкажуть аудиторії про свою пост-юридичну кар’єру;

- Ознайомлять учасників з концепціями своїх рухів (програмами партій), а також їхніми конкурентними перевагами для розвитку України;

- Поділяться думками щодо концепції «опонента» та зададуть один одному питання;

- Дадуть відповіді на питання студії.

Організатор: проект ЮРЛІГА

Для того, щоб прийняти участь в обговоренні в ході дебатів, акредитація обов’язкова за ел. поштою registration@jurliga.ua. Прохання вказати: ПІБ, посаду, назву організації, контактний тел. та ел. пошту.

Питання спікерам задавайте в коментарях до оригінальної публікації на на порталі ЮРЛІГА

Кращі питання будуть озвучені в студії під час дебатів. Всі відповіді на Ваші питання будуть опубліковані після заходу в режимі інтернет-конференції на порталі www.jurliga.ua, а також на сайті ВГО “Громадянський рух Олега Рябоконя”.

Детальніше: Багато юристів та читачів «Юридичної газети» готові поділитися своїми спостереженнями стосовно стану юридичного ринку нашої країни. Безумовно, особистий аналіз, власна позиція, цікаві точки зору, прогнози розвитку та тенденції, що чекають на юридичний ринок найближчим часом – це завжди актуально та змістовно.

Яким був розвиток юридичного ринку України під час кризового періоду і до сьогоднішніх днів, як розвивається ринок та чого слід очі- кувати, який стан сучасної юридичної освіти, про соціальну відповідльність юридичних компаній, про законодавчі ініціативи та пер- спективи тощо, – власною позицією з цих та інших питань з читачами «Юридичної газети» поділився один з найкращих менеджерів юрбізнесу, відомий юрист, суспільно-політич- ний діяч, Голова ВГО «Громадський рух Олега Рябоконя» Олег Рябоконь.

Повний текст інтерв’ю Олега Рябоконя Юридичній Газеті від 20.12.2011

Напередодні Новорічних та Різдвяних свят щиро зичимо вам миру, злагоди, щастя й здоров’я. Хай в ваших родинах панують тепло та спокій, а у вашій роботі не буде жодних перепон. Бажаємо вам зростання, розвитку та впевненості в майбутньому. Хай кожен день стане новим кроком до вашої мети, а люди, що вас оточують, будуть запорукою дружньої  підтримки та надійними партнерами на шляху до вашого успіху. Нехай подолання труднощів стане для вас новим досвідом, а досягнення – справедливою винагородою за докладені зусилля. Веселих свят!

ВГО «Громадянський рух Олега Рябоконя»

«Передвиборча боротьба буде брудною та жорсткою», – про це заявив Президент Bohush Communication Денис Богуш. Новий ЗУ «Про вибори народних депутатів», на думку експерта, посилить використання адміністративного ресурсу на всіх рівнях. Ще одна особливість майбутніх перегонів в мажоритарних округах – приховані кандидати від Партії Регіонів. Також Богуш передбачає фальсифікації результатів голосування та підкуп виборців.

ВМГО «Спілка молодих політологів» за підтримки ВГО «Громадянський рух Олега Рябоконя» запросила експертів та учасників круглого столу «Перспективи України в контексті інтеграційних процесів» висловити свою думку щодо подальшого розвитку стосунків України з Росією та ЄС і запропонувати оптимальний варіант зовнішньополітичного співробітництва.

Кандидат політичних наук, політолог Ірина Овчар переконана, що нестабільна зовнішня політика України є віддзеркаленням політики внутрішньої. Експерт вважає, що держава має будувати зовнішні стосунки з кожною державою окремо. Найкращий шлях для України, в цьому випадку – виробити чітку стратегію зовнішньополітичної діяльності, яка б не залежала від короткотривалої політичної кон’юнктури.

На необхідності  балансу у відносинах між Росією та Європейським союзом наголошує і голова КРО ВМГО «Спілка молодих політологів України» Іван Мезюхо. Однак, попереджає експерт,  ані Росії, ані Європі не вигідна сильна, самостійна Україна. Саме тому «справа Тимошенко», на його думку, стала необхідною зачіпкою для обох сусідів, аби висловити своє невдоволення щодо дій влади в Україні. Завдяки своєму унікальному геополітичному положенню Україна має як багато переваг, так і багато проблем, – зазначає Мезюхо.

Колегу підтримує представник ГО «Центр політичних студій та аналітики» Інна Хомич. Вонавважає, що Україна є своєрідним мостом між двома культурами, і актуальність  питання «Схід чи Захід» обумовлена, в першу чергу, історією державотворення. Адже багато часу східні і західні території України перебували під диктатом різних імперій і мали зовсім різні умови для розвитку. Тому Україна має дотримуватись паритетних правил співробітництва з обома сусідами, знайти той зовнішньополітичний курс, який забезпечить безпечну та максимально ефективну реалізацію власних інтересів. Експерт наголосила, що в основу своєї зовнішньополітичної орієнтації Україна має покладати інтереси власних громадян та задекларовану в Конституції абсолютну цінність людини для держави, оскільки саме народ є рушійною силою для розвитку кожної країни.

 КОМЕНТАРІ: 

Ірина Овчар, кандидат політичних наук,  науковий консультант з правових питань адвокатської компанії «ЮСТІС»:

Нестабільна зовнішня політика України є віддзеркаленням внутрішньої політики. Насправді, варто будувати стосунки не з групами держав, як-то ЄС, а з кожною окремою державою. Звичайно, Україна залежить від російських енергоносіїв, але з точки зору ціннісних орієнтацій, на мою думку, краще розвивати європейський напрям зовнішньої політики. Власне, український владі варто виробити єдину позицію щодо зовнішньої політики, яка б не залежала ані від внутрішніх перетрубацій, ані від заяв лідерів інших країн. Адже політична ситуація на світовому просторі може змінюватись незалежно від інтересів української держави.

Іван Мезюхо, голова Кримської республіканської організації ВМГО «Спілка молодих політологів України», керівник проекту «Кримська політична студія», член Асоціації політологів Криму:

Завдяки своєму унікальному геополітичному положенню на євразійському континенті Україна має як багато переваг, так і багато проблем. Мабуть, Президент країни і його команда сьогодні це добре розуміють. Якщо Янукович зуміє знайти необхідний баланс між відносинами з Російською Федерацією та Європейським Союзом, -  а треба сказати чесно, що цей баланс поки що, на жаль, не знайдений -  тоді Україна зможе істотно зміцнити свої позиції на світовій політико-економічній арені. Проте, сьогодні ми маємо дещо іншу ситуацію. По-перше, «справа Тимошенко», стала тією необхідною для РФ і ЄС зачіпкою, яка дозволила російським та європейським політикам висловити своє незадоволення керівництвом України. Необхідно розуміти, що ані Європі, ані Росії не вигідна сильна самостійна Україна. По-друге, треба визнати, що сьогодні, в більшості своїй, українські товари не є конкурентоспроможними на європейському ринку, і в цьому випадку залишається лише один варіант: тісне співробітництво з Москвою. Найближчим часом, попри політичні заяви українського та російського керівництв, товарообіг між Україною і Росією буде стабільний.  Я вважаю, що сьогодні при виробленні зовнішньоекономічного курсу керівництву України необхідно максимально утримувати тісний економічний зв’язок з Росією, однак, при цьому, підвищувати конкурентоспроможність своїх товарів до рівня європейського, щоб поступово виходити на новий для України ринок ЄС.

Інна Хомич, історик, аспірантка КНУ ім.Шевченка, представник ГО «Центр політичних студій та аналітики»:

Вже двадцять років минуло від того дня, коли Україна здобула свою незалежність, але питання «Схід чи Захід» з кожним роком лише набуває актуальності та гостроти. І це не дивно, адже з кожною зміною політичної влади в країні змінюється і зовнішній курс. Це зумовлено багатьма причинами, головна з яких полягає у фінансових та економічних інтересах країни.

Україна має надзвичайний історичний досвід «співпраці» з Росією: понад три століття значна частина України входила до складу Російської імперії, і сімдесят років була у складі СРСР.  Результати такої «співдружності» нині не є таємницею. В той час коли Західна Україна у 1848 р. у складі Австро-Угорської імперії робила перші в нашій історії спроби обирати депутатів, на території Східної України, яка входила до Російської імперії, тільки у 1861 р., Олександр ІІ скасував кріпосне право. Перебуваючи під керівництвом радянської влади, Україна пережила важкі часи коренізації, «воєнного комунізму», колективізації та ідеологічного терору в усіх сферах життя.

Подібні історичні приклади вказують на те, що Україна не мала змоги здійснювати самостійну міжнародну політику у власних інтересах, оскільки перебувала під диктатом різних імперій, але саме це і змінювало умови її історичного розвитку.

Відповідаючи на запитання щодо оптимальності зовнішньополітичного курсу держави, мушу зазначити, що Україна має унікальне географічне розташування – з історичної точки зору вона є своєрідним мостом між двома діаметрально протилежними світами. І щоб не стати полем бою між ними, Україна має дотримуватись паритетних правил співробітництва з обома сусідами, знайти той зовнішньополітичний курс, який забезпечить безпечну та максимально ефективну реалізацію власних інтересів. Враховуючи історичний досвід, можу сказати, що в основу своєї цивілізаційної орієнтації «Схід чи Захід» Україна має покладати ст. 3 Конституції України, де вказується, що головною цінністю держави, в усіх сферах управління, має бути людина, а відтак і її інтереси, адже крізь сотні важких років українці змогли зберегти власні традиції, здобули державність, відродили культуру та духовність народу.

Хоча  чверть киян вважають найкращим досягненням Попова відсутність будь-яких змін, голова ВГО «Спілка молодих політологів України» Андрій Єременко заявив, що шанси на перемогу у діючого голови КМДА є. Питання полягає в кількості фальсифікацій, які будуть необхідні для здобуття цієї перемоги. Ще один впливовий фактор – наявність адекватного опонента. На думку експерта, не виключене і протестне голосування, коли виборці віддадуть голоси  не «за» альтернативного кандидата, а «проти» чиновника, що представляє інтереси Партії Регіонів.

Визначальну роль конкурентів Попова під час майбутніх виборів мера підкреслив і координатор ГО «Наша земля» та ГО «Співзахист» Ігор Гурчик. Однак про свою готовність позмагатися з Поповим наразі заявляє лише Віталій Кличко.  У випадку такого протистояння перемога, на думку активіста, буде скоріше за Кличком. Окрім того, ситуація з забудовою історичної частини Києва залишається такою ж невтішною, як і за часів Черновецького. Гурчик переконаний, що саме це безпосередньо впливатиме на вибір киян. А їхня реакція на дії влади буде однозначно негативною.

Разом з тим, директор дослідницького центру «ACTIVE GROUP» Гліб Антоненко зазначає, що Попов вже зарекомендував себе як ефективний менеджер. Результати останніх опитувань свідчать, що 37,6 % киян  вважають роботу  діючої  столичної влади кращою за керування команди Черновецького. Попов позиціонується як спокійний і надійний, що  може стати запорукою його майбутнього успіху. У експерта практично не виникає сумнівів у перемозі діючого голови КМДА у випадку проведення виборів мера  вже на цьому тижні.

 Андрій Єременко, Голова ВМГО «Спілка молодих політологів України».

 Шанси, звісно, є, питання полягає в тому, наскільки багато фальсифікацій треба буде зробити, щоб здобути цю перемогу. Зважаючи на те, що діюча влада «вмовила» не балотуватися колишнього голову Шевченківського району Києва Віктора Пилипишина, конкурентів у Попова майже не має. Якщо від участі у виборах відмовиться і Віталій Кличко, тоді, дійсно, у Попова є всі шанси на перемогу. Інше питання – якщо з’явиться адекватний опонент. Тоді кияни можуть проголосувати і суто проти регіонала, як це відбулося, наприклад, у Запоріжжі.

Гліб Антоненко, директор дослідницького центру «ACTIVE GROUP»:

Олександр Попов за час свого управління Києвом зарекомендував себе як ефективний менеджер.

Його команда почала швидкими темпами добудовувати старі та створювати нові інфраструктурні проекти.

Один з прикладів – організовано внутрішньоміські пасажирські перевезення в межах проекту “Міська електричка”. Це дало можливість покращити транспортну інфраструктуру з мінімальними витратами. Проект може і не є прикладом вдало використаних коштів, але в очах громадськості він позиціонується як позитивна діяльність влади. Також  було започатковано нову програму “Стратегія розвитку Києва до 2025 року”, але для киян цей проект незрозумілий.  Результати останніх опитувань свідчать про те, що діючого голову КМДА підтримує близько 20% киян. 37,6% киян вважають роботу київської влади на чолі з Олександром Поповим кращою за керування команди Леоніда Черновецького, в той час як в перевазі влади Черновецького переконані лише 4,9%. Решта киян (57,5%) вважають ефективність цих міських чільників однаковими або ж не можуть визначитися з думкою. Ще один реальний претендент на крісло мера, Віталій Кличко,  може відмовитися від участі у виборах міського голови. Попов позиціонується у киян як спокійний та надійний. Таке відношення городян до нього є дуже дієвою формулою успіху на виборах. Отже, якщо б вибори мера Києва відбулися на цьому тижні,  на мою думку, переміг би чинний голова КМДА Олександр Попов.

Ігор Гурчик, координатор ГО «Наша земля», ГО «Співзахист»:

Це залежить від того, хто стане опонентом Попова. Якщо Кличко, то навряд чи. В іншому випадку – все можливо. Але передбачити іншого конкурента наразі важко. Сьогоднішні дії Попова щодо Генерального плану та продовження забудови історичного центру Києва, а на сьогодні ще й розпочато незрозумілий ремонт Андріївського узвозу, викликають прямі аналогії з Черновецьким. Тому реакція киян буде однозначна.

«Сьогодні нашому суспільству необхідно чітко усвідомити, що громадянські права порушуються не тому, що погані закони, а тому що на це існує мовчазна згода з боку влади, юристів і більшості наших громадян.  Переламати цю ситуацію можна лише шляхом активної громадянської позиції, в першу чергу, самих юристів. Юристи мають моральну відповідальність перед суспільством стати на варті права та захищати верховенство закону в Україні не зважаючи на можливі утиски з боку влади та оточення. Все це породжує нові виклики для молодих фахівців, що лише починають своє професійне життя і починають пізнавати правові “реалії” в нашій державі. Деревце легше за все зламати, коли воно тільки піднялося від землі. Саме тому молодь повинна отримати нашу підтримку і поради, як зберегти прагнення до правди і справедливості і при цьому впевнено протистояти тиску корумпованої системи. Наше завдання допомогти молоді пройти шлях становлення в професії і при цьому зберегти в свому серці принципи верховенства права на все життя.», – наголосив Олег Рябоконь.

Олег Рябоконь балотувався на посаду Президента України в 2010 році, протягом 1997-2009 рр. був засновником та керуючим партнером першої міжнародної юридичної компанії на пострадянському просторі – Magisters, яка мала офіси у Лондоні, Москві, Астані, Мінську та Києві і яка була визнана кращою юридичною фірмою в СНД 2010 року провідним англійським виданням The Lawyer. Олег Рябоконь надавав юридичні консультації у більш ніж 90-та міжнародних торгівельних і митних справах по всьому світу. Він консультував уряд України щодо вступу у СОТ, представляв інтереси держави в процесі визнання України країною з ринковою економікою. З 1998 по 2009 рр. Олег Рябоконь визнавався як один з провідних світових експертів у сфері торгового та митного права «The International Who’s Who of Trade and Customs Lawyers». Також неодноразово визнавався «Юристом року» та кращим керівником-юристом в Україні за спеціалізованими юридичними та управлінськими рейтингами в Україні. Після закінчення Президентської кампанії Олег Рябоконь заснував та очолив ВГО «Громадянський рух Олега Рябоконя».

Також у роботі форуму візьмуть участь Денис Бугай, Микола Стеценко, Пітер Телюк, Тетяна Варфоломеєва та інші фахівці в галузі права. Подробиці за посиланням  http://leadershipinlaw.com.ua/

«Програма «Молодіжна Самоорганізація» покликана надавати кваліфіковану підтримку, допомогу у створенні команди, сприяти  обміну досвідом.  Саме разом молодь може досягти успіху та забезпечити собі перспективне майбутнє», – переконана   координатор по роботі зі студентськими об’єднаннями ВГО «Громадянський рух Олега Рябоконя» Наталя Оксамитна.

Під час зустрічі активісти розповіли про проекти, що реалізуються їхніми організаціями та обговорили перепони, що заважають ефективній роботі громадських діячів. На думку присутніх  - це пасивність молодих людей, неналежна підтримка збоку держави, опір з боку адміністрацій, що має місце в різних ВНЗ України. Учасники зустрічі схвально поставились до пропозицій ВГО «Громадянський рух Олега Рябоконя» та висловили готовність до співпраці.

Надалі планується презентувати молодіжні проекти в провідних ВНЗ Києва та розпочати побудову міжвузівської мережі «Молодіжна Самоорганізація».

-         Олег Рябоконь, голова ВГО «Громадянський рух Олега Рябоконя»;

-         Володимир Янченко, президент «Парк Київська Русь»;

-         Святослав Лешик, керівник проекту, голова організаційного комітету Форуму;

-         Денис Бугай, співзасновник юридичної компанії «Ващенко, Бугай та партнери»;

-         Тетяна Варфоломеєва, президент Спілки адвокатів України, ректор Академії адвокатури України;

-         Микола Стеценко, керуючий партнер міжнародної юридичної компанії «Авеллум Партнерс»;

-         Пітер Телюк, керуючий партнер Squire Sanders Ukraine.

Акредитація за телефоном: (063) 640 79 22 чи за адресою: ozabiyaka@gradkiya.com

Учасники і спікери, співпрацюючи, прийматимуть участь у грі, в якій кожен із них отримає нову для себе роль. Відомі фахівці юриспруденції ділитимуться досвідом побудови кар’єрного шляху та покажуть, як продуктивно застосувати свої знання.

Перший міжнародний молодіжний форум «LEADERSHIP IN LAW» корисний, перш за все, тим, що дозволить протягом дня відчути себе професіоналом у галузі права: юристом, адвокатом, прокурором, суддею тощо.

Не менш важливим чинником впливу на політичну ситуацію в Україні учасники марафону вважають і новий ЗУ «Про вибори народних депутатів України», що буде прийнятий під час цієї сесії Верховної Ради. «Щоб впливати на прийняття рішень, опозиція має здобути не менше третини мандантів», – наголосив Володимир Фесенко. Незважаючи на можливі зловживання з боку влади, така можливість існує. Як запевнив Кость Бондаренко, за рахунок адміністративного ресурсу неможливо збільшити кількість голосів, відданих за партію чи кандидата, більше ніж на 3 відсотки. Президент Bohush Communication Денис Богуш вважає, що ситуація під час виборів може розвиватися в декількох напрямках. Навіть якщо Юлія Тимошенко зможе взяти участь у виборчому процесі лише у якості агітатора за свою політичну силу, цього може бути достатньо аби зібрати значну кількість голосів. Безпосередня ж участь Тимошенко у виборах можлива лише за умови перемоги в судовому процесі, яка стане для неї додатковою політичною перевагою.

Голова фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна вважає, що однією з ключових проблем української влади є низька електоральна культура громадян. «Виборці звикли до поділу на «наших» та «чужих». Причому голосують переважно проти «чужих», а не «за своїх»», – підкреслила експерт. Друга проблема – голосування за тих, хто більше пообіцяє. На думку Бекешкіної, це моделює відповідну поведінку кандидатів і перешкоджає справді демократичному вибору.

Проте «Давати відповідь на питання «що чекає Україну під час і після виборів?» завчасно. Немає сенсу за рік до виборів прогнозувати їх результати», – наголосив Володимир Фесенко.