Час проведення: 17:00 – 19:00

Тема: «Самоорганізація та Меритократія: конкурентні переваги двох стратегій розвитку держави України».

Обговорення та порівняльний аналіз двох концепцій: ВГО «Громадянський рух Олега Рябоконя» (партія «Наш час») та Меритократичної партії України, а також бачення кожним учасником шляхів розвитку правової держави України.

Мета дебатів: почути думку двох провідних правознавців та суспільно-політичних діячів України та оцінити їх пропозиції в якості можливих шляхів виходу з кризи недовіри громадян до політичної системи країни, а також запустити дискусію в юридичній спільноті з метою пошуку рішень державної перебудови.

Учасники дебатів:

Олег Рябоконь, лідер політичної партії «Наш Час», засновник, голова ВГО «Громадянський рух Олега Рябоконя»

Ігорь Шевченко, засновник, голова Меритократичної партії України

До участі запрошуються: Студенти-юристи, правознавці, приватні юристи та адвокати, юристи і партнери юридичних фірм, а також представники ЗМІ.

Кількість учасників обмежена до 50 осіб в студії та необмежена онлайн.

В ходе заходу лідери двох політичних рухів:

- Поділяться своїми поглядами та оцінками нинішнього стану юридичної професії в Україні;

- Розкажуть аудиторії про свою пост-юридичну кар’єру;

- Ознайомлять учасників з концепціями своїх рухів (програмами партій), а також їхніми конкурентними перевагами для розвитку України;

- Поділяться думками щодо концепції «опонента» та зададуть один одному питання;

- Дадуть відповіді на питання студії.

Організатор: проект ЮРЛІГА

Для того, щоб прийняти участь в обговоренні в ході дебатів, акредитація обов’язкова за ел. поштою registration@jurliga.ua. Прохання вказати: ПІБ, посаду, назву організації, контактний тел. та ел. пошту.

Питання спікерам задавайте в коментарях до оригінальної публікації на на порталі ЮРЛІГА

Кращі питання будуть озвучені в студії під час дебатів. Всі відповіді на Ваші питання будуть опубліковані після заходу в режимі інтернет-конференції на порталі www.jurliga.ua, а також на сайті ВГО “Громадянський рух Олега Рябоконя”.

Детальніше: Багато юристів та читачів «Юридичної газети» готові поділитися своїми спостереженнями стосовно стану юридичного ринку нашої країни. Безумовно, особистий аналіз, власна позиція, цікаві точки зору, прогнози розвитку та тенденції, що чекають на юридичний ринок найближчим часом – це завжди актуально та змістовно.

Яким був розвиток юридичного ринку України під час кризового періоду і до сьогоднішніх днів, як розвивається ринок та чого слід очі- кувати, який стан сучасної юридичної освіти, про соціальну відповідльність юридичних компаній, про законодавчі ініціативи та пер- спективи тощо, – власною позицією з цих та інших питань з читачами «Юридичної газети» поділився один з найкращих менеджерів юрбізнесу, відомий юрист, суспільно-політич- ний діяч, Голова ВГО «Громадський рух Олега Рябоконя» Олег Рябоконь.

Повний текст інтерв’ю Олега Рябоконя Юридичній Газеті від 20.12.2011

Напередодні Новорічних та Різдвяних свят щиро зичимо вам миру, злагоди, щастя й здоров’я. Хай в ваших родинах панують тепло та спокій, а у вашій роботі не буде жодних перепон. Бажаємо вам зростання, розвитку та впевненості в майбутньому. Хай кожен день стане новим кроком до вашої мети, а люди, що вас оточують, будуть запорукою дружньої  підтримки та надійними партнерами на шляху до вашого успіху. Нехай подолання труднощів стане для вас новим досвідом, а досягнення – справедливою винагородою за докладені зусилля. Веселих свят!

ВГО «Громадянський рух Олега Рябоконя»

«Передвиборча боротьба буде брудною та жорсткою», – про це заявив Президент Bohush Communication Денис Богуш. Новий ЗУ «Про вибори народних депутатів», на думку експерта, посилить використання адміністративного ресурсу на всіх рівнях. Ще одна особливість майбутніх перегонів в мажоритарних округах – приховані кандидати від Партії Регіонів. Також Богуш передбачає фальсифікації результатів голосування та підкуп виборців.

ВМГО «Спілка молодих політологів» за підтримки ВГО «Громадянський рух Олега Рябоконя» запросила експертів та учасників круглого столу «Перспективи України в контексті інтеграційних процесів» висловити свою думку щодо подальшого розвитку стосунків України з Росією та ЄС і запропонувати оптимальний варіант зовнішньополітичного співробітництва.

Кандидат політичних наук, політолог Ірина Овчар переконана, що нестабільна зовнішня політика України є віддзеркаленням політики внутрішньої. Експерт вважає, що держава має будувати зовнішні стосунки з кожною державою окремо. Найкращий шлях для України, в цьому випадку – виробити чітку стратегію зовнішньополітичної діяльності, яка б не залежала від короткотривалої політичної кон’юнктури.

На необхідності  балансу у відносинах між Росією та Європейським союзом наголошує і голова КРО ВМГО «Спілка молодих політологів України» Іван Мезюхо. Однак, попереджає експерт,  ані Росії, ані Європі не вигідна сильна, самостійна Україна. Саме тому «справа Тимошенко», на його думку, стала необхідною зачіпкою для обох сусідів, аби висловити своє невдоволення щодо дій влади в Україні. Завдяки своєму унікальному геополітичному положенню Україна має як багато переваг, так і багато проблем, – зазначає Мезюхо.

Колегу підтримує представник ГО «Центр політичних студій та аналітики» Інна Хомич. Вонавважає, що Україна є своєрідним мостом між двома культурами, і актуальність  питання «Схід чи Захід» обумовлена, в першу чергу, історією державотворення. Адже багато часу східні і західні території України перебували під диктатом різних імперій і мали зовсім різні умови для розвитку. Тому Україна має дотримуватись паритетних правил співробітництва з обома сусідами, знайти той зовнішньополітичний курс, який забезпечить безпечну та максимально ефективну реалізацію власних інтересів. Експерт наголосила, що в основу своєї зовнішньополітичної орієнтації Україна має покладати інтереси власних громадян та задекларовану в Конституції абсолютну цінність людини для держави, оскільки саме народ є рушійною силою для розвитку кожної країни.

 КОМЕНТАРІ: 

Ірина Овчар, кандидат політичних наук,  науковий консультант з правових питань адвокатської компанії «ЮСТІС»:

Нестабільна зовнішня політика України є віддзеркаленням внутрішньої політики. Насправді, варто будувати стосунки не з групами держав, як-то ЄС, а з кожною окремою державою. Звичайно, Україна залежить від російських енергоносіїв, але з точки зору ціннісних орієнтацій, на мою думку, краще розвивати європейський напрям зовнішньої політики. Власне, український владі варто виробити єдину позицію щодо зовнішньої політики, яка б не залежала ані від внутрішніх перетрубацій, ані від заяв лідерів інших країн. Адже політична ситуація на світовому просторі може змінюватись незалежно від інтересів української держави.

Іван Мезюхо, голова Кримської республіканської організації ВМГО «Спілка молодих політологів України», керівник проекту «Кримська політична студія», член Асоціації політологів Криму:

Завдяки своєму унікальному геополітичному положенню на євразійському континенті Україна має як багато переваг, так і багато проблем. Мабуть, Президент країни і його команда сьогодні це добре розуміють. Якщо Янукович зуміє знайти необхідний баланс між відносинами з Російською Федерацією та Європейським Союзом, -  а треба сказати чесно, що цей баланс поки що, на жаль, не знайдений -  тоді Україна зможе істотно зміцнити свої позиції на світовій політико-економічній арені. Проте, сьогодні ми маємо дещо іншу ситуацію. По-перше, «справа Тимошенко», стала тією необхідною для РФ і ЄС зачіпкою, яка дозволила російським та європейським політикам висловити своє незадоволення керівництвом України. Необхідно розуміти, що ані Європі, ані Росії не вигідна сильна самостійна Україна. По-друге, треба визнати, що сьогодні, в більшості своїй, українські товари не є конкурентоспроможними на європейському ринку, і в цьому випадку залишається лише один варіант: тісне співробітництво з Москвою. Найближчим часом, попри політичні заяви українського та російського керівництв, товарообіг між Україною і Росією буде стабільний.  Я вважаю, що сьогодні при виробленні зовнішньоекономічного курсу керівництву України необхідно максимально утримувати тісний економічний зв’язок з Росією, однак, при цьому, підвищувати конкурентоспроможність своїх товарів до рівня європейського, щоб поступово виходити на новий для України ринок ЄС.

Інна Хомич, історик, аспірантка КНУ ім.Шевченка, представник ГО «Центр політичних студій та аналітики»:

Вже двадцять років минуло від того дня, коли Україна здобула свою незалежність, але питання «Схід чи Захід» з кожним роком лише набуває актуальності та гостроти. І це не дивно, адже з кожною зміною політичної влади в країні змінюється і зовнішній курс. Це зумовлено багатьма причинами, головна з яких полягає у фінансових та економічних інтересах країни.

Україна має надзвичайний історичний досвід «співпраці» з Росією: понад три століття значна частина України входила до складу Російської імперії, і сімдесят років була у складі СРСР.  Результати такої «співдружності» нині не є таємницею. В той час коли Західна Україна у 1848 р. у складі Австро-Угорської імперії робила перші в нашій історії спроби обирати депутатів, на території Східної України, яка входила до Російської імперії, тільки у 1861 р., Олександр ІІ скасував кріпосне право. Перебуваючи під керівництвом радянської влади, Україна пережила важкі часи коренізації, «воєнного комунізму», колективізації та ідеологічного терору в усіх сферах життя.

Подібні історичні приклади вказують на те, що Україна не мала змоги здійснювати самостійну міжнародну політику у власних інтересах, оскільки перебувала під диктатом різних імперій, але саме це і змінювало умови її історичного розвитку.

Відповідаючи на запитання щодо оптимальності зовнішньополітичного курсу держави, мушу зазначити, що Україна має унікальне географічне розташування – з історичної точки зору вона є своєрідним мостом між двома діаметрально протилежними світами. І щоб не стати полем бою між ними, Україна має дотримуватись паритетних правил співробітництва з обома сусідами, знайти той зовнішньополітичний курс, який забезпечить безпечну та максимально ефективну реалізацію власних інтересів. Враховуючи історичний досвід, можу сказати, що в основу своєї цивілізаційної орієнтації «Схід чи Захід» Україна має покладати ст. 3 Конституції України, де вказується, що головною цінністю держави, в усіх сферах управління, має бути людина, а відтак і її інтереси, адже крізь сотні важких років українці змогли зберегти власні традиції, здобули державність, відродили культуру та духовність народу.

Хоча  чверть киян вважають найкращим досягненням Попова відсутність будь-яких змін, голова ВГО «Спілка молодих політологів України» Андрій Єременко заявив, що шанси на перемогу у діючого голови КМДА є. Питання полягає в кількості фальсифікацій, які будуть необхідні для здобуття цієї перемоги. Ще один впливовий фактор – наявність адекватного опонента. На думку експерта, не виключене і протестне голосування, коли виборці віддадуть голоси  не «за» альтернативного кандидата, а «проти» чиновника, що представляє інтереси Партії Регіонів.

Визначальну роль конкурентів Попова під час майбутніх виборів мера підкреслив і координатор ГО «Наша земля» та ГО «Співзахист» Ігор Гурчик. Однак про свою готовність позмагатися з Поповим наразі заявляє лише Віталій Кличко.  У випадку такого протистояння перемога, на думку активіста, буде скоріше за Кличком. Окрім того, ситуація з забудовою історичної частини Києва залишається такою ж невтішною, як і за часів Черновецького. Гурчик переконаний, що саме це безпосередньо впливатиме на вибір киян. А їхня реакція на дії влади буде однозначно негативною.

Разом з тим, директор дослідницького центру «ACTIVE GROUP» Гліб Антоненко зазначає, що Попов вже зарекомендував себе як ефективний менеджер. Результати останніх опитувань свідчать, що 37,6 % киян  вважають роботу  діючої  столичної влади кращою за керування команди Черновецького. Попов позиціонується як спокійний і надійний, що  може стати запорукою його майбутнього успіху. У експерта практично не виникає сумнівів у перемозі діючого голови КМДА у випадку проведення виборів мера  вже на цьому тижні.

 Андрій Єременко, Голова ВМГО «Спілка молодих політологів України».

 Шанси, звісно, є, питання полягає в тому, наскільки багато фальсифікацій треба буде зробити, щоб здобути цю перемогу. Зважаючи на те, що діюча влада «вмовила» не балотуватися колишнього голову Шевченківського району Києва Віктора Пилипишина, конкурентів у Попова майже не має. Якщо від участі у виборах відмовиться і Віталій Кличко, тоді, дійсно, у Попова є всі шанси на перемогу. Інше питання – якщо з’явиться адекватний опонент. Тоді кияни можуть проголосувати і суто проти регіонала, як це відбулося, наприклад, у Запоріжжі.

Гліб Антоненко, директор дослідницького центру «ACTIVE GROUP»:

Олександр Попов за час свого управління Києвом зарекомендував себе як ефективний менеджер.

Його команда почала швидкими темпами добудовувати старі та створювати нові інфраструктурні проекти.

Один з прикладів – організовано внутрішньоміські пасажирські перевезення в межах проекту “Міська електричка”. Це дало можливість покращити транспортну інфраструктуру з мінімальними витратами. Проект може і не є прикладом вдало використаних коштів, але в очах громадськості він позиціонується як позитивна діяльність влади. Також  було започатковано нову програму “Стратегія розвитку Києва до 2025 року”, але для киян цей проект незрозумілий.  Результати останніх опитувань свідчать про те, що діючого голову КМДА підтримує близько 20% киян. 37,6% киян вважають роботу київської влади на чолі з Олександром Поповим кращою за керування команди Леоніда Черновецького, в той час як в перевазі влади Черновецького переконані лише 4,9%. Решта киян (57,5%) вважають ефективність цих міських чільників однаковими або ж не можуть визначитися з думкою. Ще один реальний претендент на крісло мера, Віталій Кличко,  може відмовитися від участі у виборах міського голови. Попов позиціонується у киян як спокійний та надійний. Таке відношення городян до нього є дуже дієвою формулою успіху на виборах. Отже, якщо б вибори мера Києва відбулися на цьому тижні,  на мою думку, переміг би чинний голова КМДА Олександр Попов.

Ігор Гурчик, координатор ГО «Наша земля», ГО «Співзахист»:

Це залежить від того, хто стане опонентом Попова. Якщо Кличко, то навряд чи. В іншому випадку – все можливо. Але передбачити іншого конкурента наразі важко. Сьогоднішні дії Попова щодо Генерального плану та продовження забудови історичного центру Києва, а на сьогодні ще й розпочато незрозумілий ремонт Андріївського узвозу, викликають прямі аналогії з Черновецьким. Тому реакція киян буде однозначна.

«Сьогодні нашому суспільству необхідно чітко усвідомити, що громадянські права порушуються не тому, що погані закони, а тому що на це існує мовчазна згода з боку влади, юристів і більшості наших громадян.  Переламати цю ситуацію можна лише шляхом активної громадянської позиції, в першу чергу, самих юристів. Юристи мають моральну відповідальність перед суспільством стати на варті права та захищати верховенство закону в Україні не зважаючи на можливі утиски з боку влади та оточення. Все це породжує нові виклики для молодих фахівців, що лише починають своє професійне життя і починають пізнавати правові “реалії” в нашій державі. Деревце легше за все зламати, коли воно тільки піднялося від землі. Саме тому молодь повинна отримати нашу підтримку і поради, як зберегти прагнення до правди і справедливості і при цьому впевнено протистояти тиску корумпованої системи. Наше завдання допомогти молоді пройти шлях становлення в професії і при цьому зберегти в свому серці принципи верховенства права на все життя.», – наголосив Олег Рябоконь.

Олег Рябоконь балотувався на посаду Президента України в 2010 році, протягом 1997-2009 рр. був засновником та керуючим партнером першої міжнародної юридичної компанії на пострадянському просторі – Magisters, яка мала офіси у Лондоні, Москві, Астані, Мінську та Києві і яка була визнана кращою юридичною фірмою в СНД 2010 року провідним англійським виданням The Lawyer. Олег Рябоконь надавав юридичні консультації у більш ніж 90-та міжнародних торгівельних і митних справах по всьому світу. Він консультував уряд України щодо вступу у СОТ, представляв інтереси держави в процесі визнання України країною з ринковою економікою. З 1998 по 2009 рр. Олег Рябоконь визнавався як один з провідних світових експертів у сфері торгового та митного права «The International Who’s Who of Trade and Customs Lawyers». Також неодноразово визнавався «Юристом року» та кращим керівником-юристом в Україні за спеціалізованими юридичними та управлінськими рейтингами в Україні. Після закінчення Президентської кампанії Олег Рябоконь заснував та очолив ВГО «Громадянський рух Олега Рябоконя».

Також у роботі форуму візьмуть участь Денис Бугай, Микола Стеценко, Пітер Телюк, Тетяна Варфоломеєва та інші фахівці в галузі права. Подробиці за посиланням  http://leadershipinlaw.com.ua/

«Програма «Молодіжна Самоорганізація» покликана надавати кваліфіковану підтримку, допомогу у створенні команди, сприяти  обміну досвідом.  Саме разом молодь може досягти успіху та забезпечити собі перспективне майбутнє», – переконана   координатор по роботі зі студентськими об’єднаннями ВГО «Громадянський рух Олега Рябоконя» Наталя Оксамитна.

Під час зустрічі активісти розповіли про проекти, що реалізуються їхніми організаціями та обговорили перепони, що заважають ефективній роботі громадських діячів. На думку присутніх  - це пасивність молодих людей, неналежна підтримка збоку держави, опір з боку адміністрацій, що має місце в різних ВНЗ України. Учасники зустрічі схвально поставились до пропозицій ВГО «Громадянський рух Олега Рябоконя» та висловили готовність до співпраці.

Надалі планується презентувати молодіжні проекти в провідних ВНЗ Києва та розпочати побудову міжвузівської мережі «Молодіжна Самоорганізація».

-         Олег Рябоконь, голова ВГО «Громадянський рух Олега Рябоконя»;

-         Володимир Янченко, президент «Парк Київська Русь»;

-         Святослав Лешик, керівник проекту, голова організаційного комітету Форуму;

-         Денис Бугай, співзасновник юридичної компанії «Ващенко, Бугай та партнери»;

-         Тетяна Варфоломеєва, президент Спілки адвокатів України, ректор Академії адвокатури України;

-         Микола Стеценко, керуючий партнер міжнародної юридичної компанії «Авеллум Партнерс»;

-         Пітер Телюк, керуючий партнер Squire Sanders Ukraine.

Акредитація за телефоном: (063) 640 79 22 чи за адресою: ozabiyaka@gradkiya.com

Учасники і спікери, співпрацюючи, прийматимуть участь у грі, в якій кожен із них отримає нову для себе роль. Відомі фахівці юриспруденції ділитимуться досвідом побудови кар’єрного шляху та покажуть, як продуктивно застосувати свої знання.

Перший міжнародний молодіжний форум «LEADERSHIP IN LAW» корисний, перш за все, тим, що дозволить протягом дня відчути себе професіоналом у галузі права: юристом, адвокатом, прокурором, суддею тощо.

Не менш важливим чинником впливу на політичну ситуацію в Україні учасники марафону вважають і новий ЗУ «Про вибори народних депутатів України», що буде прийнятий під час цієї сесії Верховної Ради. «Щоб впливати на прийняття рішень, опозиція має здобути не менше третини мандантів», – наголосив Володимир Фесенко. Незважаючи на можливі зловживання з боку влади, така можливість існує. Як запевнив Кость Бондаренко, за рахунок адміністративного ресурсу неможливо збільшити кількість голосів, відданих за партію чи кандидата, більше ніж на 3 відсотки. Президент Bohush Communication Денис Богуш вважає, що ситуація під час виборів може розвиватися в декількох напрямках. Навіть якщо Юлія Тимошенко зможе взяти участь у виборчому процесі лише у якості агітатора за свою політичну силу, цього може бути достатньо аби зібрати значну кількість голосів. Безпосередня ж участь Тимошенко у виборах можлива лише за умови перемоги в судовому процесі, яка стане для неї додатковою політичною перевагою.

Голова фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна вважає, що однією з ключових проблем української влади є низька електоральна культура громадян. «Виборці звикли до поділу на «наших» та «чужих». Причому голосують переважно проти «чужих», а не «за своїх»», – підкреслила експерт. Друга проблема – голосування за тих, хто більше пообіцяє. На думку Бекешкіної, це моделює відповідну поведінку кандидатів і перешкоджає справді демократичному вибору.

Проте «Давати відповідь на питання «що чекає Україну під час і після виборів?» завчасно. Немає сенсу за рік до виборів прогнозувати їх результати», – наголосив Володимир Фесенко.

- У нас нема пункту «проти всіх», є пункт «не підтримую жодної партії (виборчого блоку або кандидата)». В багатьох європейських країнах у виборчих бюлетенях нема такого пункту (тому, що його вважають нелогічним і негативистським).

Цей пункт відмінили і в Росії (але тому, що багато людей почали голосувати таким чином). У нас цей пункт став певною традицією і формою протестного голосування. Тому, на мій погляд, доцільно зберегти цей пункт у виборчому бюлетені.

Яким чином вплине це рішення на електоральну активність виборців?

Призведе до зменшення електоральної активності. Частина людей, які налаштовані проти всіх, тоді просто не прийде на вибори. Частина таких виборців буде псувати бюлетені.

Чи будуть майбутні кандидати боротися за голоси саме тих виборців, що раніше голосували <<Проти всіх>>?

Звичайно будуть, але краще боротися за голоси тих, хто коливається у своєму виборі. Всі виборчі проекти, спрямовані на тих, хто проти всіх, були невдалими.

Спілкувалася Анна Строкова

Багато хто з-поміж громадян тлумачить законопроекту пропозицію як ситуацію штучного й ледь не примусового вибору, «антиконституційну дію». Однак, слід виходити з того, що наявне голосування «проти всіх» не є протестом, а насправді участю у виборах, хоча не всі здогадуються, що їхній «противсішний» голос, як буде показано далі, використовується в інтересах переможців.

Між тим, вилучення із бюлетеня графи «не підтримую жодного кандидата» не перешкоджає виявленню протестного голосування, яке може виразитися у відчуженому неприході на виборчі дільниці й відповідно – у зниженні рівня явки. То ж, для тих, хто розглядає вибори, як можливість ще раз висловити своє невдоволення владою загалом і кожним політиком окремо, можливість виборчого протесту зберігається. Характер демократичного устрою в тому й полягає, що на виборах ми формуємо своє представництво у владі – орган влади повинен бути сформований через нашу волю, і якщо ми не балотуємося самі, то наділяючи когось своєю часткою влади, мусимо відкинути «передвиборчу депресію», й виважено і відповідально поставитися до свого вибору. Неприхід виборців на дільниці й зменшення рівня явки (й, відповідно, кількості тих, хто взяв участь у голосуванні) буде означати лише те, що владний корпус (у даному разі – законодавчий), може статися, буде обраний малою кількістю громадян, що підриватиме легітимність рішень Верховної Ради.

Європейська практика та рекомендації Венеціанської комісії та ОБСЄ, як відомо, полягають в доцільності вилучення голосування «проти всіх». Для того, щоб не просто формально слідувати рекомендаціям міжнародних інституцій, а розібратися, чому ж таке вилучення доцільне, погляньмо більш уважно не на політичний, а на «матеріальний» бік справи.

Вилучення графи «не підтримую жодного кандидата» дозволить частково змінити наявну ситуацію врахування усіх голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. На даний час під час встановлення результатів виборів враховуються і недійсні бюлетені (тобто, неправильно оформлені самими членами виборчої дільниці; якщо зроблено більш як одну позначку проти назв партій чи немає жодної; якщо не відокремлено контрольний талон виборчого бюлетеня; якщо з якихось інших причин неможливо встановити зміст волевиявлення виборця), і дійсні, а до них відносяться як ті, в яких виборець позначив, за кого він голосує, так і відзначені графою «не підтримую жодного кандидата».

Частиною 15 статті 88 чинного закону «Про вибори народних депутатів України» від 25 березня 2004 року, регламентується наступний порядок відкриття скриньок та підрахунку бюлетенів: «Виборчі бюлетені, які підлягають врахуванню, розкладаються на місця, позначені окремими табличками, що містять з обох боків назви партій (блоків), зазначених у виборчому бюлетені, написи “недійсні”, “проти всіх”.

Для виборця ця ситуація означає, що голосуючи «проти всіх» і будучи певним, що він нікого не підтримав, виборець насправді, навіть не знаючи того, мимоволі віддає свій голос за усіх переможців виборів.

Для партії ця ж ситуація означає, що відсоток голосів, необхідний для подолання виборчого бар’єру, обчислюється від усіх голосів (і «за», і «не підтримую жодного кандидата, і недійсні бюлетені). Водночас виборча квота (тобто, кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата) обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, відданих за усі партії, на кількість мандатів (450). Отже, виходить, що для подолання виборчого бар’єру (зараз – 3%, у підготовленому за дорученням Президента проекті до виборів 2012 року – 5%) партії необхідно здобути більшу кількість фактичних голосів (і «за», і «не підтримую жодного», і недійсних), хоча в ході визначення виборчого «метра» значущою є їхня менша кількість (тільки «за»).

Ця ситуація у 2006 році була предметом відомого судового розгляду. Позивачі до ЦВК від Блоку Наталії Вітренко “Народна опозиція”, Блоку Юрія Кармазіна, Партії “Віче” (Інни Богословської), Виборчого блоку політичних партій “Народний блок Литвина” зокрема просили встановити, що під час визначення партій (блоків), які подолали виборчий поріг, необхідно враховувати лише кількість голосів виборців, поданих лише за кандидатів, включених до виборчого списку кожної політичної партії (чи блоку), та зобов’язати ЦВК встановити результати виборів і розподілити депутатські мандати з урахуванням цієї вимоги. Вищим адміністративним судом України позов не було задоволено, виходячи із тих міркувань, що чинний закон передбачає, що виборець засвідчує своє волевиявлення у виборчому бюлетені шляхом позначки у квадраті проти назви партії або блоку партій, за кандидатів у депутати якої він голосує, або у квадраті проти слів “Не підтримую кандидатів від жодної політичної партії, виборчого блоку політичних партій”. Водночас бюлетені, визнані недійсними, також відображають волевиявлення виборця. «За особливостями національного виборчого законодавства, — йдеться у рішенні ВАСУ від 25 квітня 2006 року, — до виборців, які взяли участь у голосуванні у загальнодержавному виборчому окрузі, відносяться виборці, що в установленому законом порядку особисто отримали виборчий бюлетень і, зробивши або не зробивши в ньому відмітку, опустили його до виборчої скриньки. <…> При визначенні політичних партій, виборчих блоків політичних партій, що отримали три і більше відсотків голосів, — завершили судді, — необхідно враховувати суму кількостей виборчих бюлетенів з голосами виборців, поданими за кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку кожної політичної партії, виборчого блоку політичних партій, недійсних виборчих бюлетенів та виборчих бюлетенів з голосами виборців, які не підтримали кандидатів у народні депутати України від жодної політичної партії, виборчого блоку політичних партій, тобто з врахуванням волевиявлення всіх виборців».

Таким чином, вилучення графи «не підтримую жодного кандидата» звузить базу для розрахунку, і за 100% голосів відтепер будуть братися голоси «за» кандидата (партію) і водночас, як і раніше, — недійсні бюлетені. Над останнім аспектом питання розробники законопроекту не попрацювали, хоча було б логічно, якби за розрахункову базу подолання виборчого бар’єру бралися лише дійсні голоси («за»).

Яким чином вплине це рішення на електоральну активність виборців?
Українці дуже негативно ставляться до всіляких заборон. Якщо норма буде прибрана, то ми стикаємося з проблемою можливого підвищення абсентеїзму. Частина тих виборців, які не зможуть висловити свою позицію «проти всіх», швидше за все, не підуть на вибори. Це негативне явище, адже за реалій сучасної української політичної системи голоси тих людей, які не прийшли на вибори, можуть бути використані не належним чином. Іншими словами, абсентеїзм підвищує можливості для фальсифікацій.

Чи будуть майбутні кандидати боротися за голоси саме тих виборців,що раніше голосували <<Проти всіх>>?
Хоча б те, що проти усунення пункту «проти всіх» в бюлетенях виступає близько 70% українців, свідчить про значні протестні настрої в суспільстві. Звичайно, політики намагатимуться їх використати, тим більше, що вони наразі існують в кожному регіоні та серед прибічників різних ідеологій. Тож задля мобілізації таких виборців, не виключено, певні політичні сили будуть використовувати більш радикальні гасла та методи агітації. Можливі навіть окремі політичні проекти, орієнтовані на здобуття підтримки виборців, які голосували б «проти всіх».

Експерти ж стверджують, що відміна пункту «Не підтримую жодного кандидата» є міжнародною практикою. Наразі голоси, віддані «Проти всіх», перерозподіляються між політичними силами, які потрапляють до парламенту.

Як зазначив Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут, не дивлячись на негативне ставлення громадян, прибрати пункт «не підтримую жодного кандидата» в бюлетенях на парламентських виборах необхідно. «Таке вилучення підвищить політичну відповідальність виборців. Але найголовніше – треба усвідомлювати, що на парламентських виборах навіть перемога пункту «проти всіх» не матиме жодних юридичних наслідків», – підкреслив експерт.

Колегу підтримала і Керівник політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень Світлана Конончук. На думку пані Конончук, вилучення графи «не підтримую жодного кандидата» дозволить частково змінити наявну ситуацію врахування усіх голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Адже зараз під час встановлення результатів виборів враховуються і недійсні бюлетені, і дійсні, а до них відносяться як ті, в яких виборець позначив, за кого він голосує, так і з позначками у графі «не підтримую жодного кандидата».

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, вважає, що в Україні пункт «не підтримую жодного кандидата» в бюлетенях став певною традицією і формою голосування, тому його доцільно зберегти.

До того ж, за словами Ігоря Когута, якщо норма «Проти всіх» буде прибрана, виникне проблема можливого підвищення абсентеїзму. «Частина тих виборців, які не зможуть висловити свою протестну позицію, швидше за все, не підуть на вибори. Це негативне явище, адже за реалій сучасної української політичної системи голоси тих людей, які не прийшли на вибори, можуть бути використані не належним чином. Іншими словами, абсентеїзм підвищує можливості для фальсифікацій», – попередив пан Когут. На думку експерта, політики намагатимуться використовувати протестний потенціал українців, оскільки такі виборці існують в кожному регіоні та серед прибічників різних ідеологій. Тож, не виключено, що певні політичні сили будуть використовувати більш радикальні гасла та методи агітації. Можливі навіть окремі політичні проекти, орієнтовані на здобуття підтримки виборців, які голосували б «проти всіх».

Однак, Володимир Фесенко переконаний, що краще боротися за голоси тих, хто коливається у своєму виборі. «Всі виборчі проекти, спрямовані на тих, хто «проти всіх», були невдалими», – зазначив пан Фесенко.

З експертами спілкувалась Анна Строкова

За словами Голови ВГО «Громадянський рух Олега Рябоконя», одне з завдань Програми – допомогти вдалому кар’єрному старту стажерів Програми.

«Надати молоді шанс розпочати незалежне життя – справа дуже відповідальна. Тому ми вдячні за підтримку програми «Час Кар’єри» всім учасникам та партнерам. Переконаний, що досвід, отриманий під час стажування, допоможе кожному з студентів відчути впевненість у власних силах. Талановита молодь, що має професіональний досвід, – це наше майбутнє!», – підкреслив Олег Рябоконь.

Керівник відділу реклами та маркетингу ТОВ «ЮФМ ГРУП» Азіза Хамідова наголосила, що програми стажування для молодих фахівців допомагають компанії у пошуку перспективних кадрів та сприяють розвитку бізнесу. «Участь у Програмі стажування «Час Кар’єри» дала нашій компанії не лише можливість підтримати соціальну ініціативу. Під час Програми стажери з відповідальністю підходили до виконання завдань і зробили свій суттєвий внесок у нашу спільну роботу», – наголосила Хамідова.

Значною частиною роботи круглого столу стало обговорення програми стажування самими випускниками. Зокрема, студенти ділилися своїми думками і враженнями про участь у «Час Кар’єри». «По суті, ця програма унікальна для України. В основному, стажування пропонують міжнародні компанії на три місці і більше. У нас був місяць, але дуже насичений і цікавий», – зазначив стажер в ТОВ «Аналітик» Сергій Лісничий.

На завершення круглого столу Олег Рябоконь урочисто  вручив подяки партнерам Програми, що підтримали ініціативу ВГО «Громадянський рух Олега Рябоконя» і надали  учасникам місця для стажування. Також подяку було вручено Президенту НаУКМА Сергію Квіту та Голові Первинної профспілкової організації студентів та аспірантів КСУ Артему Горбенко.   Кожен випускник Програми «Час Кар’єри» отримав сертифікат про успішне стажування.

Відкрила конференцію проректор з організаційно-виховної роботи Європейського університету Людмила Лукінова, яка передала вітання та побажала плідної роботи учасникам Конференції від імені ректора Європейського університету, Голови Асоціації навчальних закладів України приватної форми власності, проф. Тимошенка Івана Івановича. Пані Лукінова зазначила, що мета конференції співпала з девізом Європейського університету – «Вчись, працюючи!». Заснований 20 років тому ВНЗ з перших кроків своєї діяльності поставив за мету підготовку кваліфікованих фахівців, повністю адаптованих до роботи в умовах правового громадянського суспільства і ринкової економіки

Конференція включала не лише теоретичну,  а й практичну частину. Учасники пристосовували свої плани до реалій сьогодення, визначали перспективні напрямки діяльності в Україні, створювали команди, у формі гри будували свій бізнес,  попередньо прослухавши доповідь «Етапи становлення бізнесу з нуля», шукали інвесторів. По закінченню роботи над проектами учасники враховували зауваження тренерів та експертів.  На думку організаторів Конференції –  Святослава Лешика, Івана Ледчака, Катерини Смалюк, проекти виявилися доволі креативними та цікавими, вони однозначно будуть успішно реалізовані.

По закінченню Конференції всі учасники отримали сертифікати, спікерам були вручені подяки. Керівник молодіжного напрямку «Час молоді» ВГО «Громадянський Рух О. Рябоконя» Іван Ледчак висловив слова подяки учасникам Конференції та побажав практичної реалізації себе як успішних особистостей.

Від імені Організаційного комітету по підготовці профведення ВМК «Leadership in Life» висловлюємо щиру подяку Ректору Європейського університету Івану Івановичу Тимошенко за підтримку молоді та можливість проведення Конференції в стінах університету.

Під час круглого столу будуть обговорюватись проблеми соціальної відповідальності бізнесу в Україні, труднощі, з якими стикаються компанії при роботі з молодими фахівцями, набутий досвід участі у Програмі стажування.

У заході візьмуть участь компанії-партнери Програми стажування, експерти з корпоративної соціальної відповідальності, випускники Програми.

Учасники :

Голова ВГО «Громадянський рух Олега Рябоконя» Олег Рябоконь

Президент Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Сергій Квіт

Керівник відділу маркетингу і реклами ТОВ «ЮФМ Груп» Азіза Хамідова

Експерт з корпоративної соціальної відповідальності Світлана Яковлєва

Голова Первинної профспілкової організації студентів та аспірантів Київського славістичного університету Артем Горбенко

Учасники Програми стажування для студентів «Час Кар’єри»
Захід відбудеться 23 серпня з 15:00 до 17:00 год. за адресою: м. Київ, вул. Сковороди, 2, НаУКМА, 1 корпус, 3 поверх, кім. 301, Зала вченої Ради.

Акредитація за телефоном:  093 094 24 97 та на місці за редакційними посвідченнями.

Детальна інформація про програму стажування за посиланням: http://riabokon.com/uk/chas-karjery/